Святослав Павлюк: " Участь у Східному партнерстві дає нам можливість впливати на подальші дії як Європейської комісії, так і українського уряду, з тим аби якість державних послуг для українських громадян зростала"

1 грудня 2009

Заступник виконавчого директора польсько–української фундації ПАУСІ Святослав Павлюк:

– На сьогодні в межах політики Європейського сусідства та партнерства практично виникнув новий інструмент, який називається «Східне партнерство». Його розробка і затвердження насправді відбулася дуже швидко з ініціативи Міністерств закордонних справ Польщі та Швеції. Польсько-шведська ініціатива від самого початку була спрямована на посилення східного вектору Європейської політики сусідства, до якого належать шість пострадянських країн – Азербайджан, Вірменія, Грузія, Молдова, Україна та Білорусь, – які після розширення ЄС у 2004 і 2007 роках стали його безпосередніми сусідами.
Не визначаючи членство в ЄС як остаточну мету партнерства, ця ініціатива покликана забезпечити активну співпрацю у дво- та багатосторонньому форматі як із ЄС, так і між країнами-партнерами, з тим аби привести їхні законодавства, економіку і адміністративне управління та інші сфери до європейських стандартів.
За період президентства Швеції у Європейському союзі ця ініціатива набула конкретних обрисів, підписання конкретних документів. По суті, Східне партнерство було затверджено як документ, як ініціатива на міністерській зустрічі навесні цього року і сьогодні починає обростати конкретними механізмами реалізації.

Насправді, ця програма на сьогодні є першою можливістю для громадських організацій зіграти на випередження. Європейська комісія в цьому сенсі дуже відкрита для нас. Ми мали змогу внести свої пропозиції щодо програмного наповнення цієї ініціативи ще на етапі формування, а не  так, як відбувалось донині, коли громадським організаціям фактично залишалася можливість лише моніторити і критикувати те, що вже було зроблено. Сьогодні  у нас є змога конструктивно запропонувати і здійснювати певні речі, закласти їх програмний цикл.

Безпосередньою метою Форуму було визначення форми і методів його подальшого функціонування та формування рекомендацій громадянського суспільства щодо чотирьох тематичних аспектів Східного партнерства. Перший – це демократія, належне державне управління і стабільність; другий – економічна інтеграція й зближення з економічною політикою ЄС; третій – екологія довкілля, зміна клімату та енергетична безпека; четвертий – контакти між людьми. На міжурядовому рівні відповідно створено чотири тематичні платформи, до складу яких входить по одному представнику від кожної країни Східного партнерства.

В межах кожної з цих груп українські учасники разом з іншими пропонували свої рекомендації. На сьогоднішній день ці рекомендації мають характер попереднього офіційного документа, котрий буде затверджений на зустрічі міністрів закордонних справ країн-партнерів 8 грудня 2009 року.
З рекомендаціями, які укладені за чотирма робочими групами, можна познайомитися на веб-сайті Європейської Комісії http://ec.europa.eu/external_relations/eastern/civil_society/index_en.htm.

У цих рекомендаціях йдеться про внутрішні реформи в Україні і не йдеться про якісь абсолютно віртуальні речі чи віртуальні демократичні свободи.  Мова йде про доступність певних якісних послуг державної машини України для громадян нашої держави, про доступність державних послуг для громадян інших країн, котрі входять в Східне партнерство.  Власне, йдеться про абсолютно прагматичні речі, такі як енергоефективність, якість державного управління, дотримання прав людини, якість виборчих кампаній, безпека і мир у регіоні, розвиток громадянського суспільства. Треба розуміти, що робота у рамках Східного партнерства  не лише несе  певні вигоди для нас, як скажімо, розв’язання візового питання. Водночас вона ставить певні вимоги і до Європейської комісії, що дає нам змогу закладати у  порядок денний і моніторити певні індикатори прогресу, з точки зору громадських організацій, з точки зору державних інтересів України. І це нам дає можливість впливати на подальші дії як Європейської комісії, так і українського уряду, для того, щоб якість цих рішень і доступність цих послуг зростала для українських громадян. Іншими словами, це рекомендації до того, як ми бачимо політику Європейського союзу і які кроки має надалі робити ЄС.

Найважливішою ланкою співпраці є тематичні платформи, і саме там відбуватимуться основні роботи. Таким є бачення Європейської комісії. В кожній з тематичних платформ обрано координатора та його заступника. Наприклад, з української сторони координатором тематичних груп з енергетики є пан Михайло Гончар. Окрім того, обрано національних модераторів, котрі стежитимуть за процесом і розсилатимуть інформацію українським громадським організаціям, котрі можуть взяти участь у цій роботі. Себто робота не обмежена винятково тими організаціями, які їздили до Брюсселя. Насправді, в цьому повинні брати участь всі, кому це цікаво, ті хто відчуває здатним докластись до цієї роботи і хто хоче чогось навчитися. Адже цей процес фантастично добрий для навчання, розуміння того, як працює Європейська комісія, які тематичні платформи в ній діють, яким чином відбувається процес рішень.
 

Інші новини


Початок   Попередня сторінка   1   2   3   4   5   Наступна сторінка   Кінець
^ Вгору