Український випускник: погляд роботодавця

1 грудня 2011

Становище випускників на ринку праці в сучасних умовах визначається переважанням пропозиції та попитом на робочу силу. Для того, щоб визначити які саме кроки потрібно здійснити для підвищення конкурентоспроможності майбутніх фахівців, слід з’ясувати рівень відповідності підготовки випускників вишів вимогам роботодавців.

  З цією метою фонд "Демократичні ініціативи" за сприяння Українського Союзу промисловців і підприємців провів опитування експертів. Які експерти виступили 40 роботодавців, які представляли різні сфери бізнесу.
Переважання пропозиції над попитом на ринку праці спрощує ситуацію пошуку кандидатів. Найпоширенішим способом залишається пошук через знайомих і колег, який забезпечує можливість попередньо отримати рекомендацію кандидата. Більше половини експертів зазначили, що дають оголошення в Інтернеті або розмішують їх на внутрішньому порталі підприємства чи установи. До послуг інших професійних каналів рекрутування кандидатів (оголошення в друкованих ЗМІ, звернення до кадрових агентств та центрів зайнятості) вдаються приблизно чверть опитаних. Пряму співпрацю з університетами з метою пошуку майбутніх кадрів здійснюють третина опитаних експертів. Решта форм пошуку, таких як ярмарка вакансій, хедхантінг, соціальні мережі практично незадіяні.
Пріоритети сучасного роботодавця при прийомі на роботу випускників вишів розташовані наступним чином:

• Попередній досвід роботи. Як найважливішу вимогу його необхідність відмітили ? експертів, решта відзначила, що це важливо, хоча і не першочергово.
• Особисті враження під час співбесіди. Їх важливість у якості першочергового критерію оцінки кандидата зазначили 2/3 експертів, а мало важливим назвало особисті враження лише 5 експертів.
• Отримана освіта. До першочергових характеристик її віднесла половина експертів, ще чверть до важливих.
• Рекомендації кандидатів. Як важливий пріоритет наявність рекомендацій відмітили чверть опитаних, і майже половина як те, що беруть до уваги у другу чергу
• Знання та навички кандидатів. На досвід стажування або знання іноземних мов орієнтуються як на вагомий критерій приблизно половина експертів. Участь молоді у різних конкурсах впливає на оцінку кандидатів незначною мірою.
Отже, на думку експертів, узагальнений портрет бажаного кандидата виглядає так. Це випускник, який має попередній досвід роботи або хоча б стажування, справляє гарне враження, отримав непогану освіту (бажано знання іноземної мови) та має рекомендації.
Загальна оцінка експертами якості підготовки фахівців українськими вишами має суперечливий характер. Половину експертів вона переважно задовольняє, решта залишається незадоволеними або вагається з оцінкою.
На роботодавця впливає репутація ВНЗ, серед пріоритетних з точки зору якості підготовки фахівців експерти найчастіше згадували Києво-Могилянську Академію, Національний університет ім. Тараса Шевченка та Київський політехнічний інститут.
Аналіз конкретних складових підготовки випускника засвідчив, що, на думку експертів, існує дисбаланс між теоретичною, практичною та особистісною готовністю випускника до виходу на ринок праці. Жоден з зазначених компонентів повністю не задовольняє навіть чверть експертів.
Рівень теоретичних знань частково задовольняє більшість опитаних. Визнали, що він є зовсім незадовільним лише 4 експерти. Приблизно на такому ж рівні оцінка знання української мови. Знання іноземної мови більш-менш задовольняє половину експертів.
Рівень практичної підготовки не задовольняє переважну більшість експертів. Як повністю незадовільний оцінили його 32 експерти, як повністю задовільний лише 1 експерт. Набуті випускниками вміння складати практичні документи або писати аналітичні матеріали визнали незадовільними більше половини експертів.
Особистісні якості випускників загалом оцінюються більшістю експертів як хоча б частково задовільні. Найбільше позитивних оцінок набрали такі якості як готовність та вміння навчатися та працездатність, найменше експерти задоволені рівнем розвитку логічного мислення випускників.
Розрив між запитами ринку та пропозиціями вишів зумовлений насамперед дією трьох взаємопов’язаних чинників. Це незнання та нерозуміння викладачами потреб майбутньої діяльності випускників (25 експертів), відстороненість бізнесу від вирішення проблем вищої школи (24 експерти) та відсутність мотивації ВНЗ щодо наближення до ринку праці (22 експерти).
Приблизно половина експертів вказують також на недосконалість системи держзамовлення, яка відірвана від ринку праці та на слабкість матеріально-технічної бази ВНЗ.


На думку майже половини експертів невідповідність випускників вимогам роботодавців є наслідком байдужості самих студентів до майбутньої професії.
Підвищення конкурентоспроможності випускників потребує, на думку експертів, перебудови навчального процесу, що передбачає:

• розроблення «стандарту професій», в якому буде чітко визначена система знань та навичок, якою має володіти майбутні фахівець (28 експертів);
• перебудову навчальних планів і процесу викладання з метою наближення його до вимог ринку праці (27 експертів).

На думку половини експертів, потрібна зміна принципів розподілу держзамовлення з метою заохочення найкращих вишів.
Лише чверть експертів підтримують впровадження системи зовнішнього незалежного тестування випускників вишів.
Оцінка необхідності долучення бізнесу до проблем вищої школи досить суперечлива. Повністю підтримують цю позицію, вважаючи, що бізнес має стати рівноправним партнером у вирішенні проблем вищої школи, менше половини експертів. Натомість чверть вважає, що бізнес має підключатися у вирішенні лише окремих проблем, а ще чверть взагалі проти такого втягування бізнесу у проблеми вишів, оскільки, на їх думку, бізнес платить податки, забезпечує бюджет, а за решту має відповідати держава.
Участь бізнесу у формуванні вимог до фахової підготовки випускників та формуванні запитів на фахівців вважають доцільною дві третини експертів. Представників бізнесу у більшості згодні входити до складу рад при вищих навчальних закладах та брати участь формування програми навчання (25 експертів). Проте ідею створити Раду при Міністерстві освіти, науки, молоді та спорту за участю представників бізнесу та роботодавців підтримало лише 7 експертів.


Участь роботодавців в покращенні практичної підготовки випускників має здійснюватися через:

• надання можливостей проходити практику (26 експертів)
• направлення своїх фахівців до вишів для ведення практичних курсів (21 експерт)
• фінансувати викладання практично орієнтованих дисциплін (10 експертів)
Ідею надання стипендій найбільш талановитим студентам підтримало 22 експерти, водночас внесення благочинних внесків до вишів вважають доцільним лише 6 експертів.

 

Інші новини


Початок   Попередня сторінка   1   2   3   4   5   Наступна сторінка   Кінець
^ Вгору