Рекомендації Міжнародної конференції «За нашу і вашу свободу! За наше спільне майбутнє!»

16 листопада 2009

Підсумковий документ
Міжнародна конференція
International Conference

 

За нашу і вашу свободу! За наше спільне майбутнє!
For Our Freedom and Yours! For Our Common Future!
Za Wolno?? Nasz? i Wasz?! Za Nasz? Wsp?ln? Przysz?o??!

25-27 жовтня 2009р., Львів, Україна

Зміст

Вступ
Робоча група 1. Управління, верховенство права, боротьба з корупцією
Робоча група 2. Мас-медіа та комунікація
Робоча група 3. Культура та релігія
Робоча група 4. Проблеми безпеки
Робоча група 5. Вибори та виборчі кампанії
Робоча група 6. Права людини
Робоча група 7. Think Tanks та трансформація суспільства
Робоча група 8. Історична пам'ять, громадянська свідомість, освіта та ідентичність
Робоча група 9. Економіка, соціальний розвиток та добробут
Робоча група 10. Росія та Центрально-Східна Європа – у пошуках спільного євроатлантичного бачення

Вступ

Завершення «холодної війни» було однією з найважливіших подій минулої епохи. Двадцять років тому люди, які прагнули свободи, вирішили взяти в руки свою долю і почали змінювати суспільства та світ. Перетворення, які почалися ще в добу Горбачова та після відомої бранденбурзької промови Рональда Рейгана, були лише початком важливих змін, які призвели до падіння «залізної завіси» та завершення «холодної війни».
«Солідарність» прийшла до влади у Польщі. Оксамитова революція відбулася у Чехословаччині. Впала Берлінська стіна. Країни соціалістичного табору почали скидати мантії репресивного правління та контролю Радянського Союзу. Розпочалися грандіозні зміни – заворушення у великих містах, піднесення демократичної та національної самосвідомості людей у цілих країнах. Були засновані та почали активно діяти «Саюдіс», Народні фронти країн Балтії, Народний Рух України. Останній з’їзд депутатів СРСР також був наповнений незнаним досі духом відкритості та демократичності. І нарешті, розпад Радянського Союзу призвів до народження нових незалежних держав. Поряд з 15-ма новоутвореними незалежними державами українці створили свою державність. До цього багато поколінь українців були одним із найбільших у світі бездержавних народів.
Міжнародна конференція «За нашу і вашу свободу! За наше спільне майбутнє!», що відбулася 25–27 жовтня у Львові, була присвячена подіям, які змінили обличчя Європи 20 років тому. Гасло «За нашу і вашу свободу!» було потужним закликом до змін у регіоні наприкінці минулого століття. Це гасло простежується ще в історії польської боротьби за незалежність протягом двох минулих століть. В наші часи воно було застосовано 1968 року учасниками московської демонстрації на знак протесту проти впокорення «празької весни» радянськими танками в Чехословаччині. До цього добре відомого гасла ми додали другу частину «за наше спільне майбутнє», щоб наголосити – взаємодопомога країн і народів надалі забезпечить надійне спільне майбутнє нашої частини світу.
Двадцять років тому у Вроцлаві відбулися фестиваль та конференція незалежної культури, організовані Польсько-Чехословацькою Солідарністю. То був момент найвищого прояву ентузіазму, пізніше визнаний як таким, що призвів до «оксамитової революції». Приклад та допомога польських реформаторів надихнули чехів та словаків на зміни. Перетворення прийшли і в Україну. Символічний і важливий той факт, що конференція проводилася у Львові. Львів був лідером демократичних змін наприкінці 80-х. Він зберіг традиційно тісні взаємини з головними демократичними центрами Центральної та Східної Європи та залишається гідним прикладом для демократичних змін Східної Європи, Кавказу та Центральної Азії.
Мета конференції – розглянути важливі зміни минулих років та обговорити пропозиції, розроблені задля забезпечення стабільного та передбачуваного майбутнього. Транскордонна робота, що розпочалася в Європі 25 років тому й ставила за мету поширення демократії на Схід, тепер спрямована на інтеграцію нових демократичних держав в Європу і Євроатлантичну спільноту. Саме це завдання і було головною темою обговорення конференції. Учасники конференції розробили рекомендації з надання допомоги шести країнам – учасникам ініціативи Східного партнерства (Україна, Молдова, Білорусь, Грузія, Вірменія, Азербайджан).
Понад 250 делегатів взяли участь у конференції. Серед них – громадські діячі, представники аналітичних центрів, НДО, народні депутати, члени уряду України. Делегати прибули з шести країн Східного партнерства, країн – нових членів ЄС, Німеччини, Великої Британії та США.
Протягом пленарних засідань та засідань робочих груп учасники конференції обговорили цілу низку питань та розробили рекомендації стосовно того, як громадянське суспільство може брати участь у розв’язанні обговорюваних проблем. Експерти з питань безпеки, законодавства, виборів, економіки, соціального розвитку, мас-медіа, комунікації, культури, історії та релігії обмінялися думками про реформи громадського сектору у контексті регіональних змін. Учасники конференції підготували рекомендації для презентації на Форумі Громадянського Суспільства, що відбудеться 16-17 листопада 2009 р. у Брюсселі та для презентації іншим зацікавленим сторонам.

Робоча група 1: Управління, верховенство права, боротьба з корупцією
Модератор: Мар’яна Демкова, Центр політичних та законодавчих реформ, Україна

Учасники секції дійшли висновку, що для підвищення ефективності реформ, спрямованих на покращення якості державного управління в усіх країнах регіону Східного партнерства, необхідно запроваджувати чи покращувати такі форми їхньої співпраці з Європейським Союзом:

1. Здійснювати політичний тиск на владу країн регіону Східного партнерства щодо впровадження стандартів належного урядування, верховенства права, принципів демократії та механізмів боротьби з корупцією.
2. Активно підтримувати інститути громадянського суспільства, які ефективно працюють у сфері моніторингу діяльності владних інституцій та проведення реформ, насамперед, аналітичних центрів, молодіжних ГО, бізнес-асоціацій.
3. Посилити ефективність експертної підтримки реформ у країнах регіону Східного партнерства, насамперед, шляхом авторитетної і вчасної експертизи законопроектів.
4. Розробити та запровадити ефективні механізми реформування освіти у країнах регіону Східного партнерства, особливо у сфері права та публічного адміністрування.
5. Зафіксувати в офіційних документах перспективу членства в ЄС для країн регіону Східного партнерства, які цього бажають, визначивши при цьому стандарти, досягнення яких є умовою його набуття.
6. Розширювати застосування механізмів Twining і TAEX у країнах регіону Східного партнерства.
7. Залучати незалежні громадські інституції до здійснення оцінки проектів, які реалізуються в країнах регіону Східного партнерства й підтримуються Європейською комісією та урядами країн-членів ЄС.


Робоча група 2. Медіа та комунікації
Модератор: Вахтанг Кіпіані, Україна


1. Має тривати активніший обмін досвідом між країнами Центральноєвропейської зони і зони Східного партнерства. Ті країни, які вже вступили в Євросоюз і перед якими стоять вже інші проблеми, мають розповідати журналістам східноєвропейського регіону про них , будучи авторитетними в певних царинах.
2. Залучати досвід західних колег до навчання молодих журналістів, який показував би , що завдяки стандартам і професійним можливостям можна зробити гарну кар’єру в країнах, де конкуренція набагато вища, ніж, скажімо, в Україні.
3. Більше використовувати нові медіа, зокрема Інтернет, не лише для отримання інформації, а як можливість комунікації, платформи для блогів, що створюють спільний дискусійний майданчик для людей з різних країн. Наприклад, для Азербайджану – Вірменії, Придністров’я – Молдови, України – Росії, України – Білорусі, яким конче потрібен такий діалог і обмін досвідом.
4. Розвивати програму малих грантів, адже часто ініціативи людей Східного партнерства потребують підтримки відряджень, роботи на конференціях, підготовки матеріалів.
5. Підтримати розвиток громадянської журналістики, що також стосується більше Інтернету, тобто не професійних кадрів зі сфери ЗМІ, а людей, які володіючи певною інформацією, здатні наповнювати контентом український європейський Інтернет-простір, в такий спосіб створюючи дискусійні майданчики і зрештою нав’язуючи демократичні цінності іншим людям.
6. Є окрема пропозиція щодо ситуації в Білорусі, стосовно якої Захід декларує, що відбувається лібералізація авторитарного режиму і перехід до демократії, але процес лібералізації відбувається лише формально. Тому що самі громадяни, особливо журналісти цієї лібералізації не відчувають . Журналісти Східного партнерства підтримують своїх колег із Білорусі, що така лібералізація їм не потрібна.

Робоча група 3. Культура та релігія
Модератор: Галина Усатенко , фонд “Європа ХХІ” , Україна


Учасники секції дійшли висновку, що вирішення проблем культури та релігії в окремих країнах чи окремо взятих регіонах (всередині країн напр. Крим – Україна, Грузія і т.д.) допоможе запобігти конфліктам. Думка про те, що політична культура та культура демократії має базуватися на цінностях толерантності, транскордонної та мультикультурної співпраці, набуває все більшої популярності. Організації громадянського суспільства мають відгравати важливу роль у цій сфері.
Робоча група розробила такі рекомендації:
1. Приділяти увагу та популяризувати питання релігії, релігійного та культурного життя країн Центральної та Східної Європи.
2. Ухвалити закони, які мали б запобігти агресивним, нетолерантним висловлюванням та вияву нетолерантного ставлення в ЗМІ до окремих питань релігії та проблем національних меншин.
3. Розробити спільні проекти між країнами-членами ЄС та їх сусідами з метою забезпечення реальної співпраці між ними, а не такої, що виражалася б лише настановами та рекомендаціями з одного боку.
4. Сприяти відкритості кордонів, вільному рухові ідей (особливо стосується наукових робіт та освітніх програм).
5. Активно впроваджувати проекти для журналістів, спрямовані на обговорення та вирішення специфічних питань історії, національної культури та релігійно-конфесійних реалій.

Робоча група 4. Проблеми безпеки
Модератор: Інна Підлуська, фонд “Європа ХХІ” , Україна


1. Подальше обговорення та включення компоненту безпеки у роботу Форуму Громадянського суспільства в рамках Східного партнерства. Громадянське суспільство мусить іти далі формальних інституцій і бути сміливішим – тому розгляд компоненту безпеки є на Форумі важливим. Інакше, незалежно від того, наскільки плідно працюватиме громадянське суспільство над забезпеченням прав і свобод, розвитку економічного добробуту, толерантності та інших речей, все це в один день може бути перекреслено через безпекові кризи, через конфлікти, через реальні загрози, які можуть виникнути у цьому регіоні.
2. Відносини між ЄС і країнами СП та між іншими країнами, які не є членами СП, але також присутні в регіоні, зокрема з Росією, мають бути прагматичні. Але є межа прагматизму, ця межа проходить там, де починається питання цінностей. Не можна нехтувати цінностями на користь політичній доцільності, аргументуючи, що, з прагматичної точки зору, так буде правильніше чи корисніше. Отже, цінності залишаються первинними, потім ідуть прагматичні міркування.
3. Розробити стратегії для громадянського суспільства для цілого регіону. Така стратегія мала би базуватися не на національних інтересах кожної з держав, які географічно, фізично присутні в цьому регіоні, а на певних спільних цілях, спільних інтересах. Серед цих спільних інтересів – розбудова демократії, права, верховенства права свободи і процвітання.
4. Побудова стратегічного партнерства між громадянськими суспільствами в регіоні. До такого партнерства мали би залучатися не лише країни СП, країни-члени ЄС, але надзвичайно важливою у таких ініціативах була би участь США, Туреччини, яка має суттєве значення у цьому регіоні
5. Створення консорціуму таких організацій, які забезпечили би постійну серйозну аналітичну підтримку вивчення процесів, що відбуваються у регіоні. Це має значення як для діалогу з органами влади, щоб вони відчували, що за ними спостерігають та оцінюють їхні дії, так і для побудови порозуміння, аби громадяни цих країн краще усвідомлювали потребу запобігання конфліктам, розуміли цінність миру, демократії і прав людини.
6. Забезпечення взаємодії і створення простору для діалогу і дискусії, але не тільки між ОГС і між аналітичними центрами. Слід створювати певні неполітичні, соціально-комунікаційні платформи, де громадяни різних країн могли би обговорювати відкрито питання, що їх хвилюють. Можливо, не завжди це буде приємна і мирна дискусія, але такі дискусії необхідні для кращого порозуміння, для того, щоб усі ми просувалися вперед і щоб цінність безпеки, важливість дотримання демократичних принципів і норм стали очевидними для всіх у регіоні.
7. Демократія – це найкраща політика безпеки. Це те, на чому хотілося б наголосити.

Робоча група 5. Вибори та виборчі кампанії
Модератор: Ірина Бекешкіна, фонд «Демократичні Ініціативи», Україна


1. Учасники обговорення засвідчили своє визнання тій допомозі, що її надають країни західних демократій громадськості постсоціалістичних та пострадянських країн у боротьбі за чесні та справедливі вибори. Програми спостереження на виборах, моніторингу виборчих кампаній, освітні програми, фінансування незалежних соціологічних опитувань істотно сприяли тому, що у деяких колишніх соціалістичних країнах чесні і справедливі вибори стали реальністю. Очевидно, що подібні програми потрібно продовжувати. Особливу роль, на думку учасників обговорення, у країнах, де є небезпека фальсифікації виборів чи невизнання їх результатів учасниками виборчого процесу, відіграє проведення незалежних екзит-полів, які, з одного боку, є певним контролем громадськості за чесністю підрахунку голосів, з іншого – застережним засобом від фальсифікацій.
2. У країнах, де змагальні вибори мають нетривалу історію, виборець ще не набув досвіду раціонального свідомого вибору. Це набуває особливої актуальності за умов, коли вибори все більше набирають маніпулятивного характеру, перетворюючись на змагання не програм і пропозицій, а іміджів політиків та нестримного популізму. Громадські організації, thіnk tanks повинні допомогти виборцям зробити свідомий вибір, задаючи критерії розумного вибору, аналізуючи програми та пропозиції політиків, проводячи власні журналістські розслідування минулої діяльності учасників виборчих перегонів. І тут допомога експертів з країн розвинених демократій буде дуже потрібною.
3. Перебіг дискусій засвідчив, наскільки важливою і плідною є комунікація між громадськими організаціями різних країн, обмін досвідом діяльності, здійсненими дослідженнями, аналітичними розробками. Була висловлена спільна думка щодо необхідності розвитку Інтернет-комунікацій, які формують спільний майданчик для обміну думками, результатами діяльності, вироблення спільних проектів. Учасники висловили пропозицію щодо створення програм, які б стимулювали розширення доступу до Інтернету у країнах, де відсоток користувачів Інтернету невеликий. Зокрема, такі програми, що їх міг би підтримати ЄС, посприяли би доступу до Інтернету сільської молоді, навчанню пенсіонерів користуватися Інтернетом тощо.
4. Важливе значення мають спільні порівняльні дослідження стану демократії у країнах, які перебувають на різних етапах демократичного розвитку, визначення показників, які давали б змогу визначити наявність чи відсутність прогресу демократії, а також обговорення тих проблем, які стоять на заваді демократичному поступу.
5. Учасники обговорення високо цінують ті експертні розробки та рекомендації, що їх пропонують міжнародні інституції для пострадянських країн. Разом з тим зазначалося, що їх ефективність була б вищою, якби ці аналітичні матеріали готувалися у співпраці західних та вітчизняних експертів, що дозволило б краще враховувати специфіку ситуації у кожній країні. (Зокрема, йшлося про рекомендацію Венеціанської комісії вилучити графу «Проти всіх» на виборах в Україні. За нинішніх умов це позбавило б українського виборця можливості висловити своє неприйняття усіх кандидатів, особливо у другому турі виборів).
6. Для країн, де існують утиски діяльності громадських організацій та репресії ї стосовно громадських активістів, дуже важливою є принципова позиція європейської спільноти. На конференції неодноразово наголошувалось, що є хибною і недалекоглядною політика, яка керується не демократичними цінностями, а принципами політичної доцільності.

Робоча група 6. Права Людини
Модератор: Світлана Франчук, Freedom House, Україна


1. Створити неформальну платформу для правозахисних організацій 6-ти країн, з тим аби впроваджувати ефективну модель та інноваційні методики постійного моніторингу за дотриманням різних груп прав.
2. Опрацювати ефективні комунікаційні канали, щоб донести результати такого моніторингу до європейських міждержавних органів та відповідних структур.
3. Правозахисники в пострадянських країнах мають активніше працювати з посольствами країн-членів ЄС у сфері інформування про результати своїх досліджень та про свої першочергові потреби щодо отримання підтримки з боку ЄС.
4. Необхідно виробити та надати спільні рекомендації ЄС щодо структуризації та посилення прозорості розподілу ресурсів на підтримку правозахисної діяльності як у країнах-членах ЄС, так і в пострадянських країнах.
5. Стандарти та вимоги щодо забезпечення прав людини повинні стати невід’ємною частиною в опрацюванні європейської стратегії розвитку.
6. Окрема рекомендація щодо Росії та Білорусі. Країни ЄС та США не повинні відмовлятися від тиску на уряди цих країн щодо вимог дотримання прав людини в обмін на енергетичну безпеку. Як сказав один російський колега: «Не торгуйте нашими правами в обмін на ваші інтереси».

Робоча група 7. Think tanks та трансформація суспільства
Спікери: Джеф Ловітт, Чеська республіка; Грігорій Мєсєжніков, Словаччина; Яцек Кухарчик, Польща;
Модератор: Ілько Кучерів,Україна


1. Створити умови роботи для Think Tanks в межах ініціативи Східного партнерства. Особливе завдання Think Tank полягатиме в наповненні ініціативи Східного партнерства реальним контентом через поширення ідей серед зацікавлених сторін в країнах Східного партнерства та на міжнародному рівні.
2. Пояснювати значущість підтримки діяльності Think Tanks Європейським Союзом в країнах Східного партнерства як важливої частини перехідного процесу. Think tanks можуть відіграти вирішальну роль у завершенні розпочатих реформ.
3. Заснувати окреме джерело фінансування Think Tanks з бюджету ЄС – мати спеціальний фонд для фінансування ТТ.
4. Розглянути сучасний стан та функціонування аналітичних центрів в регіоні Східного партнерства та України, зокрема та розробити спеціальні програми для покращення якості діяльності таких центрів.
5. Сприяти розвитку аналітичних центрів в країнах Східного партнерства, створивши спільну платформу для співпраці об’єднаних робочих груп, до яких входитимуть представники країн-членів ЄС та країн Східного партнерства. Популяризувати ідеї Think Tanks та найкращі практики, що широко використовуються в розвинутих європейських країнах.
6. Створити ресурсний центр, завдання якого полягатиме у проведенні навчальних тренінгів, консультацій та спільної діяльності країн членів ЄС та країн Східного партнерства.. Використовувати спільні методики, професійні та етичні стандарти.
7. Розробити комунікаційну стратегію використання Інтернету та новітніх медіа для забезпечення подальшого процесу обміну досвідом та ідеями. Створити спільну платформу для забезпечення комунікації між експертами аналітичних центрів, журналістами країн Східного партнерства, ЄС та Росії. Рекомендуємо використовувати російську мову для залучення до співпраці російськомовних партнерів.
8. Створити платформи для співпраці між Think Tanks шести країн Східного партнерства. Наповнити ці платформи локальним змістом, зібрати експертів з кожної платформи та запровадити міждержавні консультації стосовно цих платформ. Залучити європейські ТТ до співпраці. Використовувати існуючі мережі співпраці між ТТ, насамперед, NDRI та PASOS.
9. Зробити діяльність ТТ більш видимою на міжнародному рівні, висвітлювати роль ТТ як «місточка» між інтелектуалами та політиками. ТТ повинні забезпечувати співробітництво академічних та політичних кіл.
10. Розробити проект з підготовки та постійного залучення молоді до ТТ та процесів розробки рекомендацій.
11. ТТ повинні залучатися до формування порядку денного дискусії для висвітлення важливих, іноді не дуже популярних питань ( наприклад, візові проблеми, нелегальна міграція, енергопостачання, зміна клімату).
12. Забезпечити постійну співпрацю аналітичних центрів у підготовці до наступного форуму. Першим кроком має бути зустріч представників ТТ країн Східного партнерства з представниками ТТ країн ЄС для вироблення спільної платформи та планування подальшої роботи. PASOS та NDRI будуть ключовими учасниками зустрічі.

Робоча група 8. Історична пам'ять, громадянська свідомість, освіта та ідентичність
Модератор: Олесь Пограничний, Товариство Лева, Україна


1. Розробити ефективні механізми та процеси інтеграції "історичної пам'яті" країн Східного партнерства у загальноєвропейський дискурс.
Тут доречним було би до німецько-польського проекту написання підручника з історії залучити фахівців з країн-учасниць Східного партнерства.

2. Методологічно допомогти розплутувати задавнені конфліктні ситуації між країнами-сусідами (як то українсько-польські протистояння у першій половині 20 ст.), з тим щоб підготувати методологічну базу, стилістику і фахівців для залагодження більш складних конфліктів, на кшталт українсько-російського, білорусько-російського, грузинсько-російського.

3. Заснувати дослідницькі центри в Україні та Білорусі, які систематично і ґрунтовно на базі вже виробленої країнами ЄС методології досліджували б "важкі питання", що й надалі залишаються джерелами конфліктів і суперечок у нашій частині Європейського континенту. Виробляти рекомендації для залагодження таких конфліктів. У подібних центрах мають працювати дослідники з країн-учасниць таких конфліктів, а також дослідники з країн ЄС, необхідно також залучати дослідників з Російської Федерації.


Робоча група 9:  Економіка, соціальний розвиток та добробут
Модератор: Марк Шлайфер, Центр незалежного приватного підприємництва, США


1. Слід враховувати, що асоціації бізнесменів є складовою громадянського суспільства, вони працюють і організовують свою діяльність так само, як і інші представники неурядового сектору, особливо у сфері захисту прав людини.


2. Потрібен кращий діалог між асоціаціями бізнесменів та іншими громадськими організаціями, а також між об’єднаннями бізнесменів та бізнесовими громадами. Бізнесові асоціації є захисниками економічних реформ і здійснюють цей захист у демократичний спосіб – це ставить їх на передову усіх реформ у регіоні.

3. Повинен бути більш тісний і продуктивний діалог між об’єднаннями бізнесменів та іншими представниками громадянського суспільства.


4. Після того, як буде ухвалено політичне рішення щодо впровадження реформ, організації громадянського суспільства повинні стати лідером з моніторингу перебігу реформ, використовувати незалежні канали оцінювання управління і визначення політики.


5. Повинні бути гарантії того, що рекомендації громадських організацій не будуть проігноровані у процесі ухвалення законодавчих рішень.


6. Говорячи про розв’язання проблем, пов’язаних із втіленням економічних реформ, не можна розглядати членство в ЄС як єдине можливе рішення розвитку. Адже після вступу країни до ЄС все ще залишиться багато проблем. Особливо щодо зниження динаміки реформ, що нині спостерігається в деяких країнах – нових членах Євросоюзу.


7. Що стосується співпраці громадських організацій, ми повинні підтримувати кращий обмін інформацією між НДО, які займаються проблемами місцевих громад та бізнесу. Важливі питання: які інструменти найбільш ефективні для такої діяльності? Як можуть НДО будувати довіру і визначати спільні інтереси, особливо з бізнесовим середовищем? Необхідно також розробляти програми, які формують кращі контролюючі навички НДО.


8. НДО країн Східного партнерства мають розуміти, що об’єднання бізнесменів є невід’ємною складовою громадянського суспільства, громадські організації мають підтримувати діалог у суспільстві, шукати спільні інтереси; а також більш професійно наближатися до місцевих джерел фінансування – через співпрацю з місцевими бізнесменами і громадами.


9. Громадські організації регіону мають бути включені до політичного процесу.

Робоча група 10: Росія та Центрально-Східна Європа – у пошуках спільного євроатлантичного бачення
Модератор: Ендрю Нагорскі, інститут «Схід-Захід», США

1. Найбільші турботи українців пов’язані з безпекою і розчаруванням політикою ЄС та США.


2. Для не-українців найбільші турботи стосуються внутрішньої ситуації в Україні, того, як розвиватиметься у майбутньому держава, а також український політичний клас, якими будуть взаємини всередині політикуму та прагнення громадянського суспільства.


3. Щодо взаємин між країнами регіону, дуже важливо збільшити контакти в мережі громадських організацій, сприяти вирішенню візових питань, підтримувати обміни студентів та інші види спільної діяльності.


4. Коли взаємини Сходу і Заходу складні, важливою є сфера енергетичної безпеки – сфера, де кожен є зацікавленою особою і де прогрес може бути досягнутий незалежно від складнощів у інших сферах.


5. Стосовно можливих змін в Євроатлантичній системі безпеки (пропозиції, внесені Росією та іншими гравцями) та питання, як центральноєвропейські країни повинні реагувати на ці пропозиції, є рекомендація залучати Росію, а не ігнорувати її думку. Отже, Росія має бути вагомою складовою дискусії.



 

Інші новини


Початок   Попередня сторінка   1   2   3   4   5   Наступна сторінка   Кінець
^ Вгору