На кого сподіватися під час кризи: благодійництво в Україні, очікування та практика

19 січня 2009

На що повинні сподіватися під час кризи українці та чи зможе благодійництво стати в нагоді? Хто сьогодні краще допомагає людям, коли вони опиняються в скрутних обставинах, і чи знає населення про благодійні організації? Ці та інші теми стали предметом обговорення на прес-конференції, організованій громадською організацією “Центр філантропії” в партнерстві з фондом «Демократичні ініціативи». Під час прес-конфернеції було оприлюднено дані загальнонаціонального опитування про благодійність населення України за 2008 рік в порівнянні з 2006 роком.

Учасники прес-конференції (зліва направо): Куц Світлана – директор Центру філантропії, Сергій Летенко – ВБФ “Дитячий світ”, голова оргкомітету Національного конкурсу “Благодійник року”, Ірина Бекешкіна — науковий керівник Фонду “Демократичні ініціативи”.


Прес-реліз

Прес-реліз підготовлено за результатами загальнонаціонального опитування населення України, проведеного Фондом “Демократичні ініціативи” та Центром філантропії 12-23 грудня 2009 року. Методом інтерв’ю опитано 1800 респондентів за вибіркою, що репрезентує доросле населення України віком від 18 років за такими показниками, як стать, вік, рівень освіти, регіон та тип проживання. Статистична похибка вибірки не перевищує 2.3%.

• Протягом останнього, 2008 року благодійну грошову або матеріальну допомогу людям або громадським організаціям надали 37% населення – це на 10% більше, ніж у 2006 році. Середня сума наданої допомоги – 185 гривень.

• Головні мотиви, що спонукають людей надавати благочинну допомогу – це розуміння потреб інших людей чи громадських організацій (44% тих, хто надавав допомогу) або жалість (38%). Для тих, хто не надавав благочинної допомоги, основна причина – їх ніхто про це не просив (33%). Окрім того, чимало людей не надають допомогу через те, що самі потребують такої допомоги (27%) чи не вважають себе благодійниками (21%).

• Найбільше допомога надавалася на допомогу дітям-сиротам (26%), для знедолених та бідних людей (26%), дітям (24%), людям похилого віку (21%). Майже не надавалася благочинна допомога населенням задля вирішення проблем національних меншин (0.3%), на потреби екології (1.4%), на потреби мистецтва, культури (1.5%), на захист прав людей (1.7%) та для молоді (2.0%).

• Нематеріальну допомогу іншим людям (як-то: ходили в магазин, допомагали у навчанні комусь, окрім своєї власної сім’ї) 56% населення.

• Знають про діяльність громадських організацій, які діють у містах та селах проживання респондентів, 22% населення – це на 10% більше, ніж у 2006 році. Знають про існування організацій, які б могли надати конкретну допомогу їм або їхнім сім’ям, 16% - на 3% більше, ніж у 2006 році.

• Головними джерелами отримання інформації про благодійництво та громадську діяльність є телебачення (52%), преса (19%), родичі та знайомі (13%). Водночас і порівнянні з 2006 роком різко зменшилася інформативність ЗМІ щодо питань благодійництва та громадської діяльності – роль телебачення як джерела отримання інформації на ці теми зменшилася на 13%, преси – на 12%, радіо – на 8%., натомість дещо зросла роль Інтернету (до 5%). Значна частина населення – 18% - вважає, що насправді інформації про благодійництво та громадську діяльність майже ніде немає.

• Думки населення щодо оцінок благодійництва поділилися: вірять у хороші історії про благодійництво 35%, не вірять – 33%, решта не змогла дати певної відповіді.

Результати опитування

Інші новини


Початок   Попередня сторінка   1   2   3   4   5   Наступна сторінка   Кінець
^ Вгору