Україна напередодні саміту НАТО в Чикаго: що маємо й на що сподіваємось!

17 травня 2012

Круглий стіл

Учасники:

  • Ірина Бекешкіна – директор Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва,
  • Сергій Джердж – голова Ліги «Україна - НАТО»,
  • Ігор Жданов – голова Громадської Ради при МЗС України,
  • Марія Золкіна – експерт Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва ,
  • Олег Кокошинський – віце-президент Атлантичної Ради України,
  • Григорій Перепелиця професор Київського національного університету ім.Тараса Шевченка,

 

Питання до обговорення:

  • Ставлення українців до НАТО та євроатлантичної  інтеграції України. Оприлюднення результатів загальнонаціонального опитування.
  • Думка експертів – думка населення : спільне та відмінне.
  • Саміт НАТО в Чикаго – чого очікувати Україні?
  • Зміна громадської думки щодо НАТО- досвід Грузії.
     

НАТО в оцінках  громадської думки населення України: 2005–2012 рр.

Дослідження проведено Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва та  соціологічною службою Центру Разумкова з 30 березня по 4 квітня 2012 року. Було опитано 2009  респондентів віком від 18 років у всіх областях України, Києві та АР Крим за вибіркою, що репрезентує доросле населення України за основними соціально-демографічними показниками. Вибірка опитування будувалася як стратифікована, багатоступенева, випадкова із квотним відбором респондентів на останньому етапі. Опитування здійснювалося у 132  населених пунктах (із них 79 міських та 53 сільських поселень). Теоретична похибка вибірки (без врахування дизайн-ефекту) не перевищує 2,3% з імовірністю 0,95.

Опитування профінансоване коштом проекту UNITER.  

  • Більшість населення вважає, що Україні слід вступити в Європейський Союз (49% ) і до Єдиного економічного простору з Росією,   Білоруссю та Казахстаном (55%), причому серед прихильників вступу до ЄС 36% одночасно виступають за вступ до ЄЕП, а серед прибічників ЄЕП 40%  є  прихильниками й вступу до ЄС.  Динаміка громадської думки засвідчує, що за 5 років кількість прихильників вступу до ЄЕП зменшилася на 2%, а от підтримка вступу до ЄС зросла на 6.5%.
  • За вступ до НАТО у квітні 2012 року висловилися 17% (дещо  менше, ніж у січні 2006 року, але на 3% більше, ніж наприкінці 2007).
  • У квітні 2012 року більшість українців вважали, що найкращий варіант забезпечення для України безпеки – це позаблоковий статус України (так вважають 42%) населення.  Вбачають забезпечення безпеки у військовому Союзі  з Росією та країнами СНД 26% населення, а у вступі до НАТО – 13%.  За 5 років,  порівняно з груднем 2007-го, на 11% зросла думка на користь  позаблокового статусу як шляху забезпечення безпеки, на 5% знизилась підтримка членства у військовому союзі з Росією та країнами СНД та на 6% – вступу до НАТО.
  • Нейтральний статус України має високу підтримку в усіх регіонах України: 34% – у Західному регіоні, 44% – у Центрі, 52% – на Півдні, 41% – на Сході. На Заході дещо більше тих, хто вважає найкращим варіантом членство у НАТО (38%), а на Сході – військовий Союз з Росією  та країнами СНД (43%).       
  • Питання вступу чи не вступу до НАТО поступово втрачає свою актуальність для українців: брати участь у референдумі щодо вступу до НАТО висловлювали готовність 73% у 2006 році і 59% – у  2012 році.
  • Якби референдум щодо НАТО відбувся у квітні 2012 року, «за» вступ проголосували б 15%,  проти – 62%, 23% не визначилися  (у листопаді 2005 р. – «за» – 21% , «проти» – 59%). «За» вступ до НАТО проголосували б у Західному регіоні («за» – 40%, «проти» – 37%), «проти» – у решті регіонів: Центральному («за» – 14%, «проти» – 55%), Південному («за» – 10%, «проти» – 81%, Східному  («за» – 3%, «проти» – 76%).
  • Прихильники вступу  України до НАТО  мотивують це тим, що членство в НАТО дасть гарантію безпеки України (таку думку поділяють 65%),  що членство в НАТО  стане кроком на шляху України до ЄС (42%) і що вступ  дасть змогу зміцнити та модернізувати українську армію (38%).
  • Головним аргументом  противників вступу України до НАТО є побоювання,  що Україна може бути втягнутою у військові дії НАТО (63%),  значна частина противників НАТО вважає цю організацію  «агресивним імперіалістичним блоком» (46%), ще 34% певні, що Україна в принципі має бути позаблоковою державою. Вага усіх трьох аргументів проти вступу України до НАТО за 7 років зросла, особливо – впевненості у необхідності позаблокового статусу для України (удвічі). 
  • Українці мало знають про НАТО. Зокрема, про основоположний принцип консенсусного ухвалення рішень знають 20% населення (щоправда, у 2007 було лише 14%). Серед тих, хто знає про принцип консенсусу в ухваленні рішень НАТО, істотно більший відсоток проголосували б на референдумі за членство України в НАТО (31%). Втім, навіть у цій групі «знаючих» 56% все ж вважають, що членство в НАТО може втягти Україну у військові дії.
  • Лише 17% українців (14% у 2009 році) довелося хоч колись бувати у країнах,  які зараз належать до ЄС, у США чи Канаді. У Західному регіоні – 26%, Центральному – 17%, Південному – 19%, Східному – 10%. Серед тих, кому довелося бути у країнах ЄС, США чи Канаді, істотно більше тих, хто вважає, що Україні слід ставати членом ЄС (78%, серед тих, хто не був у цих країнах – 45%), та членом НАТО (27%, серед тих, хто не був у цих країнах – 13%). Натомість серед тих, хто бував у країнах Заходу, менше прихильників вступу України до Єдиного економічного простору з Росією, Білоруссю та Казахстаном (49% – «за», 42% – проти, а серед тих, хто в країнах Заходу не був 56% – «за», 27% – проти). 

 

Динаміка громадської думки: 2005-2012 рр.

 Результати експертного опитування «Україна-НАТО»

З 4 по 16 травня 2012 року Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва провів  експертне опитування на тему «Україна – НАТО напередодні саміту НАТО у Чикаго». Всього було опитано 60 експертів. 

  • Абсолютна більшість опитаних експертів вважає НАТО військово-політичним союзом держав, об’єднаних загальною системою цінностей демократії та свободи. Лише три експерти вбачають у цій організації інструмент впливу США на світові процеси, і тільки один експерт висловив думку про неспроможність НАТО гарантувати безпеку на сучасному історичному етапі.
  • Практично всі експерти бачать загрози незалежності та територіальній цілісності України, при цьому більшість із них вважає їх значними або дуже значними (15 і 31 експерт, відповідно). На думку меншої частини експертів (13), ці загрози невеликі. Лише один експерт не погодився зі своїми колегами щодо існування таких загроз.
  • Переважна більшість експертів переконана, що нівелювати вищезгадані загрози можна саме приєднанням до НАТО. Створення Єдиної європейської системи безпеки вважають панацеєю лише 6 експертів, а ще двоє схиляються до необхідності закріплення позаблокового статусу. Так само опитані експерти сходяться на думці, що вступ до НАТО стане гарантією національної безпеки України в цілому.
  • Експерти переконані, що Україна стане членом НАТО, однак це станеться, на їхню думку, або в середній (5–10 років), або в довгій (понад 10–15 років) перспективі (29 і 11 експертів, відповідно). На швидкий вступ до НАТО сподівається невелика кількість експертів (6), стільки ж вважає це дуже віддаленим у часі питанням.
  • Приєднання до НАТО, на думку експертів, стало б важливим кроком на шляху до вступу в Європейський Союз. По-перше, це засвідчило б відданість України демократичним цінностям, які сповідує ЄС. По-друге, на шляху до НАТО Україна виконала б багато критеріїв, які перетинаються з вимогами ЄС, що полегшило б її процес входження в європейську спільноту. Іншими чинниками, які б пришвидшили вступ у ЄС в разі приєднання до НАТО, на думку експертів, стало б підвищення рівня національної безпеки та покращення умов для зовнішніх інвестицій.
  • Експерти переважно негативно оцінили рішення закріпити на законодавчому рівні позаблоковий статус України, при цьому багато з них (27 експертів) назвали його не просто неправильним, а й шкідливим для майбутнього України. Негативні наслідки політики активного нейтралітету, яка випливає з цього рішення, полягатимуть, на думку експертів, у збільшенні залежності України від Росії, ослабленні її позиції на міжнародній арені та нездатності України самостійно забезпечувати власну національну безпеки та обороноздатність своїх військових сил. Єдиним помітним позитивом від позаблокового статусу, натомість, може стати часткове зняття напруги суспільно-політичного протистояння всередині держави.
  • Саміт НАТО в Чикаго, на думку більшості експертів (31), не матиме жодних наслідків для України. Менша частина опитаних експертів (19) висловила думку, що такі наслідки будуть, але вони матимуть неістотний характер. Серед можливих наслідків Чиказького саміту для України найбільш імовірними експерти вважають поглиблення міжнародної ізоляції керівництва України, висунення гострих претензій  українському керівництву з приводу обмеження принципів демократії в Україні та послаблення позиції України на міжнародній арені. Деякі експерти  зауважили ймовірність підтвердження Північноатлантичним альянсом принципів Бухарестського саміту щодо перспектив вступу України до НАТО.
  • Переважна більшість експертів (55) вважає, що Україні слід прагнути максимально можливого рівня співпраці з НАТО, незважаючи на  ухвалений 10 липня 2010 року закон, який закріплює за Україною статус позаблокової держави.
  • У питанні щодо видів діяльності НАТО, в яких Україна може брати участь, найчастіше експерти висловлювалися за участь України у всіх можливих для неї проектах та видах діяльності НАТО. Участь України в миротворчих операціях, військових програмах, спрямованих на модернізацію військової сфери України  отримали однакову кількість згадок у відповідях експертів. Експерти також вказували на можливість гуманітарної співпраці, участі в боротьбі з тероризмом та спільної реалізації науково-освітніх проектів.
  • Серед причин негативного ставлення населення України до членства держави в НАТО експерти найчастіше називали існування міфів та негативних стереотипів щодо НАТО, а також недостатньо інтенсивну інформаційну кампанію з висвітлення діяльності НАТО. Важливим причинами, на думку експертів, є також спрямована політика дезінформації з метою формування негативного образу НАТО і політичний та інформаційний вплив Росії на Україну.
  • Найкращими засобами поліпшення ставлення населення до НАТО експерти назвали підвищення рівня поінформованості населення України щодо природи і характеру діяльності НАТО та висвітлення переваг співпраці і членства в цій організації. Серед інших можливих рецептів експерти згадували участь України у спільних проектах з НАТО, що зможе стати наочним прикладом переваг співпраці України з НАТО, а також зміну нинішньої влади на більш демократичну. 

 

Результати експертного опитування в Україні

 

Список експертів

1. Багмет Михайло
2. Бай Олег
3. Беліцер Наталія
4. Вишняк Олександр
5. Вінніков Олександр
6. Гарань Олексій
7. Геник Володимир
8. Гетьманчук Альона
9. Головко Володимир
10. Гончар Михайло
11. Горбань Юрій
12. Гонюкова Лілія
13. Юрій Гребенчук
14. Гречанінов Вадим
15. Гуржій Сергій
16. Джердж Сергій
17. Жданов
18. Жовніренко
19. Зам’ятін Віктор
20. Кисельов Сергій
21. Коваленко Володимир
22. Когут Андрій
23. Когут Ігор
24. Кокошинський Олег
25. Коліушко Ігор
26. Коломієць Олексій
27. Кордон Богдан
28. Максак Геннадій
29. Мироненко Петро
30. Міщенко Михайло
31. Озимок Ірина
32. Палій Олександр
33. Пашков Михайло
34. Петрук Іван
35. Полуйко Василь
36. Потєхін Олександр
37. Приставський Ігор
38. Сидорчук Олексій
39. Солоненко Ірина
40. Соскін Олег
41. Стоякін Василь
42. Скарга Галина
43. Світличний Василь
44. Стрілько Валентина
45. Тимків Ярополк
46. Тищенко Юлія
47. Тодоров Ігор
48. Трацевич Тамара
49. Трюхан Вадим
50. Фомушкін Олег
51. Черепченко Олександр
52. Чумак Віктор
53. Шаруда Юрій
54. Шепітяк Станіслав
55. Шестакова Людмила
56. Матвійчик Ярослав
57. Поровчук Сергій
58. Юрченко Денис
59. Довгич Віталій
60. Романюк Юрій

 
 

 

Інші новини


Початок   Попередня сторінка   1   2   3   4   5   Наступна сторінка   Кінець
^ Вгору