Перший рік Януковича минув під знаком втрат

15 лютого 2011

Серед позитивних змін за час президентства Віктора Януковича з дня його обрання на найвищу посаду України 7 лютого 2010 року експерти відзначили потепління відносин Києва і Москви та припинення гострої конкуренції між гілками влади. Тоді коли в галузі демократії та прав людини, економічного розвитку та виконання передвиборчих обіцянок відзначаються переважно негативні тенденції. Найпомітнішим за останній рік, на думку фахівців, стало різке погіршення іміджу України на міжнародній арені.

Дефіцит довіри

Через рік після обрання на пост президента Віктор Янукович користується підтримкою близько третини населення і лідирує в рейтингах популярності українських політиків, повідомила в інтерв'ю кореспондентові Deutsche Welle директор фонду "Демократичні ініціативи" Ірина Бекешкіна. Водночас вона підкреслила, що це свідчить не стільки про міцність позиції президента, скільки про розчарування більшості населення в інших політичних силах. Лідерство Януковича Бекешкіна вважає наслідком відсутності політичної альтернативи в тих регіонах, які підтримали його на виборах.

Соціолог нагадала, що кількість виборців, які проголосували за Януковича, була трохи більшою, за тих, хто голосував за Тимошенко і проти всіх, а значить і проти Януковича. За її словами, не можна вважати Януковича абсолютним переможцем, який може робити в країні все, що завгодно. "Адже у нього немає такої підтримки, яку мають Путін чи Медведєв, чи Лукашенко", - пояснила Бекешкіна. Експерт вважає, що саме ця обставина значною мірою зумовила наступ адміністрації Януковича на демократію і "затиск самих механізмів, які могли породити альтернативні політичні сили".

Звинувачення у політичних переслідуваннях

Європейська та світова громадськість вже критикувала Януковича за кримінальне переслідування політичних опонентів, погіршення ситуації зі свободою слова і репресії проти правозахисників і громадських активістів. Співголова Харківської правозахисної групи Євген Захаров сказав в інтерв'ю кореспонденту Deutsche Welle, що саме при Януковичі відродилися переслідування правозахисників і громадських активістів, чого в Україні не спостерігалося впродовж усіх майже 20 років незалежності країни.

Після свого обрання Янукович заявляв про прагнення стати "президентом всіх українців" і принести країні мир, стабільність і спокій. Однак протягом року він значно зміцнив особисту владу, наполіг на відновленні колишньої конституції, яка надала йому широкі повноваження і викликав критику опозиції та Венеціанської комісії, що визнала, що "нинішнє конституційне поле держави не має достатньої легітимності".

Проте сам Янукович і представники влади категорично відкидають ці звинувачення і стверджують, що правоохоронні органи однаково ставляться до виразників будь-яких політичних поглядів, а зміцнення влади необхідно для "припинення політичної нестабільності і проведення економічних реформ".

Під час свого візиту до Польщі перед річницею перемоги на президентських виборах Янукович пояснив звинувачення в порушенні демократії необхідністю захищатися від "корупціонерів і бюрократів", які "брешуть без совісті" і "за накрадені гроші наймають наймитів в Європі, США, всередині країни і дезорієнтують весь світ".

Українці стали біднішими

Ухвала концепції реформування економіки, Податкового кодексу, декларації проведення реформ і відновлення співпраці з МВФ - такі позитивні факти за час правління Януковича зазначив директор Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Ігор Бураковський. Водночас він сказав, що реформи останнім часом все помітніше гальмуються. Дискусія про пенсійну реформу тільки починається, з'явилися проблеми з розподілом фінансів між центром і регіонами, а важлива для розвитку бізнесу і залучення інвестицій адміністративна реформа ще й не починалася.

Адміністрація Януковича та уряд Миколи Азарова за минулий рік доклали зусилля до стабілізації державних фінансів. Проте боротьба з корупцією, незважаючи на постійні гучні заяви влади, не була підтримана ухвалою антикорупційних законів. А ступінь її поширення в країні, за словами Бураковського, загрожує національній безпеці.

Економіст відзначив, що "інфляція в 9,1 відсотка означає втрати 9,1 відсотка всіх українців внаслідок зростання цін". А такий об'єктивний показник, як різке скорочення попиту на житло, свідчить про серйозне скорочення доходів населення. Те ж стосується і скорочення попиту на товари тривалого користування. Хоча, як зазначив Бураковський, "українське суспільство продовжує залишатися неоднорідним і деякі його нечисленні групи не тільки зберегли, а й примножили свій добробут".

Постраждав міжнародний імідж України

Різка зміна вектора української зовнішньої політики призвела до потепління відносин між Києвом і Москвою, які зайшли у глухий кут при колишньому президенті, відзначають експерти. Разом з тим, як зазначив у інтерв'ю кореспонденту Deutsche Welle доктор політології Олександр Палій, хоча президент і говорить про незмінність курсу на євроінтеграцію, фактично відбулося повернення до політики багатовекторності. Крім руху в бік Росії, в країні, за його словами, спостерігається ще й "рух до корупційної автаркії, коли ніякі євроінтеграційні проекти не реалізуються, а проводиться політика експлуатації населення в інтересах владної еліти".

Цій же меті, на думку Палія, служить все зовнішня політика нинішньої України. Наслідком цього стала "дуже швидка дискредитація українського керівництва, яке після обрання Януковича президентом користувалося значним кредитом довіри міжнародної громадськості". Фіналом цих процесів, вважає експерт, стане міжнародна ізоляція режиму Януковича, яка вже почалася.

Євроінтеграція близька до провалу

Обіцянки Януковича домогтися введення безвізового режиму з країнами Шенгенської зони є не більше ніж риторикою, вважають експерти. Олександр Палій впевнений, що нинішня влада зацікавлена в євроінтеграції остільки, оскільки її представникам необхідно відвідувати країни ЄС для "управління вивезеними за кордон капіталами і контактів з лідерами та діловими колами країн ЄС". Водночас експерт не бачить розуміння представниками адміністрації Януковича важливості для євроінтеграції таких цінностей, як відкритість, прозорість і відповідальність влади.

Палій, слідом за іншими експертами, назвав "провальними" широко розрекламовані "газо-флотські" угоди про зниження ціни на російський газ в обмін на пролонгацію дислокації Чорноморського флоту на українській території. Палій нагадав, що країни ЄС зробили ставку на експорт зрідженого газу і сьогодні платять за нього на сто доларів дешевше, ніж Україна платить за російський природний газ з усіма знижками, передбаченими міждержавними угодами. "Що ж це за вигода, коли Україна не тільки платить за газ високу ціну, але і ще й доплачує своєю територією", - поставив риторичне запитання Палій.

Олександр Савицький
За матеріалами Deutsche Welle
Інші новини


Початок   Попередня сторінка   1   2   3   4   5   Наступна сторінка   Кінець
^ Вгору