Пацієнт – хворий, і йому потрібна термінова допомога

30 вересня 2009

Такі висновки зробили експерти, презентуючи в Укрінформі перші результати проекту "Україна у фокусі: український демократичний барометр", спрямованого на діагностування стану суспільного життя в Україні .
Новий проект, що його з наближенням президентських виборів, розпочав Фонд "Демократичні ініціативи", аналізуватиме стан демократії в Україні у п’яти ключових сферах: демократичні інституції та демократичний процес; законодавство; захист та дотримання прав людини; медіа та міжнародна політика в євроінтеграційному та трансатлантичному аспектах. Автором проекту є Інститут громадських справ (IVO, м.Братислава), який успішно реалізує його у своїй країні. За методологією словацького "IVO barometer" вже здійснено оцінювання двох напрямів розвитку українського суспільства: «Демократичні інституції та демократичний процес» та «Медіа».


Тож перші результати проекту за період з 1 січня по 20 червня 2009 року були презентовані на прес-конференції "Україна у фокусі: український демократичний барометр", в якій взяли участь директор Фонду «Демократичні ініціативи» Ілько Кучерів, науковий керівник Фонду «Демократичні ініціативи» Ірина Бекешкіна, президент Інституту громадських справ (м.Братислава) Григорій Мєсєжніков, заступник директора Школи журналістики Києво-Могилянської Академії Діана Дуцик, виконавчий директор Інституту масової інформації Вікторія Сюмар.


Як зазначив директор Фонду "Демократичні ініціативи" Ілько Кучерів, суть проекту полягає у тому, щоб за допомогою оцінок експертів аналізувати найбільш болючі проблеми у п'яти сферах суспільного життя, з якими щодня стикається українське суспільство. Серед них - розвиток демократичних інституцій та демократичних процесів, законодавство, захист і дотримання прав і свобод людини, медіа та міжнародна політика.
Розповідаючи про критерії оцінки стану суспільства, директор Фонду наголосив, що експерти виходили з позиції стратегічної мети – Україна має стати розвинутою правовою державою. « Ми хочемо, щоби ця держава була повною мірою інтегрована в європейські й євроатлантичні структури. Тому оцінюватимемо події в державі саме з цієї точки зору – чи сприяють вони досягненню цієї цілі, чи, навпаки, перешкоджають», - пояснив Ілько Кучерів
«Використовуючи методологію словацького проекту, ми все більше наближаємо Україну в євроатлантичний простір. Тому ми маємо право робити такі оцінки, а в перспективі ми організовуватимемо співпрацю експертів, щоб вони могли безпосередньо обговорювати цю проблематику на всіх рівнях", - зазначив директор Фонду.
Однією з цілей проекту, як пояснив Ілько Кучерів, є напрацювання позицій, які стосуються державотворення, розвитку демократії, особистого європейського напрямку України. Оцінювання проводитимуться щоквартально, а за підсумками року буде підготовлено єдиний звіт, який видаватиметься українською та англійською мовами. «Ми прагнемо активно ввійти в середовище аналітиків, які говорять англійською мовою, щоби наші експерти особисто інтегрувалися в євроатлантичний світ, могли обговорити ці результати з тими, хто займається аналізом в Європі, США, спільно шукати шляхи розбудови демократії, найліпшого розвитку для цілого європейського регіону і України зокрема», – констатував Ілько Кучерів.

Президент Інституту громадських справ (м.Братислава) Григорій Мєсєжніков, нагадавши про десятирічний досвід співпраці з Фондом «Демократичні ініціативи», висловив задоволення результатами спільної діяльності з українськими колегами. Адже поле співпраці досить розширилося. «Ми сьогодні приділяємо увагу не лише окремим темам, як, скажімо, підвищенню рівня інформованості населення України стосовно НАТО, чим займалися впродовж років, а глобальним питанням оперативного соціального аналізу», – зазначив Григорій Мєсєжніков.
Словацький експерт розповів, що його інститут займається аналізом соціальних процесів у країні з 1997 року. Дослідження провадяться в усіх значущих сферах суспільного життя: зовнішній і внутрішній політиці, економіці, соціальній політиці, міжнаціональних відносинах тощо. Загалом це близько 30 окремих підрозділів дослідження. І навіть цього, як зазначив експерт, виявилось замало, щоб можна було аналізувати актуальні тенденції розвитку. Наприклад, експертні дослідження засвідчили свого часу, що вступ Словаччини до Євросоюзу ще не означає поступальної ходи в усіх сферах розвитку. Оцінки стану суспільства показували, що у внутрішньому розвитку країни виявилися деякі проблематичні тенденції. Дуже важливо було, на думку Григорія Мєсєжнікова, дати цим тенденціям характеристику, зрозумілу як для владної верхівки, так і для широкої громадськості. Відтак в Інституті громадських справ було розроблено методологію відстежування розвитку країни в п'яти ключових сферах: правова держава, законодавство, охорона прав людини й толерантності до національних меншин, засоби масової інформації, зовнішня політика.
«Словацький проект "IVO barometer" ми почали здійснювати на початку 2008 року, - конкретизував Григорій Мєсєжніков. – Щоквартальний відлік розвитку країни, результати якого ми друкуємо в аналітичному звіті, привертає широку увагу як засобів масової інформації, політичної еліти, так, власне, і цілого суспільства. У нас дуже цікаві реакції преси, провадиться професійне обговорення оцінок стану суспільства в середовищі експертів. Сподіваємося, що такий самий успіх матиме цей проект і в Україні. Фахівці Фонду «Демократичні ініціативи» дуже творчо підійшли до нашої методології, докладно розробивши позиції у тих сферах, які піддаватимуться аналізу , і ми думаємо сьогодні про те, як скористатися тими напрацюваннями, що їх досягли наші українські партнери в рамках цього проекту».

Науковий керівник Фонду Ірина Бекешкіна презентувала перші результати проекту за напрямом "Демократичні інституції та демократичний процес", розроблені за 5-бальною системою. За її словами, проект включає найголовніші аспекти діяльності державних інституцій з позицій ефективності їх роботи та демократичності.

Найнижчу оцінку - 1,5 бала - експерти поставили Верховній Раді.
«Верховна Рада за останніх півроку перебувала в стані періодичного блокування, продовжувалося голосування 2-6 картками, – зауважила Ірина Бекешкіна. – Нормою для депутатів стало ухвалення законів зі свідомо неконституційними положеннями. Тому середня експертна оцінка ефективності діяльності ВР за цей період становить 1,5».
І взагалі така «висока оцінка» народним обранцям, за словами експерта, була поставлена тільки тому, що вони все-таки збиралися і хоч якісь закони ухвалювали. "Водночас не було прийнято низку важливих для суспільства законопроектів, зокрема, комплексних змін до бюджету 2009, антикризового законодавства, змін в конституцію і обмеження недоторканності депутатів і пільг", - наголосила Ірина Бекешкіна.
Оцінюючи ефективність діяльності роботи Кабінету Міністрів за цей період, експерти поставили уряду 2,5. За словами соціолога, уряд так і не представив ані своєї програми діяльності, ані антикризової програми. "Антиінфляційні заходи, які збирався прийняти уряд, так і не відомі широкому колу", - додала експерт.
Діяльність же Президента експерти оцінили у 2, 25 бала. "Роль глави держави мінімізована, і враховуючи рейтинги Президента, можна сказати, що ми маємо такого главу держави, на якого не зважають основні політичні гравці", - вважає І.Бекешкіна.
Такі низькі оцінки діяльності гілок влади вона пояснює спробами перемогти один одного. "Коли у звичайній бійці б'ються, травми отримують усі. І поки продовжуватимуться спроби знищити один одного, доти високих оцінок не буде, тому що в цій бійці гілок влади не буває переможців", - резюмувала вона.
Партійна система України отримала від експертів оцінку "два", - зуважила соціолог, - оскільки "наші партії давно вже визначені як закриті акціонерні товариства".
"Партій в сучасному розумінні у нас просто немає. Але існує міжпартійна демократія, оскільки партії між собою публічно з'ясовують відносини, представляють свої позиції, тому це все-ж таки не одиниця", - зазначила експерт.
За її словами, низьким залишається рівень внутрішньої демократії через залежність партій від спонсорів, які в основному орієнтуються на керівництво.

Низьку оцінку, на думку заступника директора Школи журналістики Києво-Могилянської Академії, експерта з медіа Діани Дуцик, отримали й українські медіа.
«Оцінка «3», звичайно, більш оптимістична за ті, що дістали державні інституції, але, як на мене, ми покладали більші надії після помаранчевої революції на наші ЗМІ і не думали, що через декілька років виставлятимемо саме таку оцінку діяльності медіа», – зауважила журналістка.
За словами Діани Дуцик, сьогодні медіа перестали виконувати свою важливу функцію – бути комунікативним майданчиком для просування ідей розвитку країни. Проблеми свободи слова в Україні пролягають у двох площинах – етичній та економічній. З одного боку, журналісти змушені працювати в системі тотальної недовіри, з другого, в умовах такого медіаринку, де більшість медіа належать олігархам, які мають свої політичні інтереси в країні і що, в свою чергу, впливає на редакційну політику і телеканалів, і друкованих видань. «Сьогодні навіть не так «джинса» є проблемою для медіа, як їх підконтрольність і залежність від власників», – переконана Діана Дуцик. Вона також зауважила, що після 2004 року багато хто в медіа сподівався на прихід закордонних медіа-власників, які розглядатимуть медіа, як винятково бізнес-проекти і не матимуть економічних та політичних інтересів в країні. Але цього не сталося. «Навіть ті закордонні власники, які зайшли на український ринок, продали свої акції, тому що непрозорий корумпований медіаринок не давав змоги розвиватися нормальним бізнес-медіа проектам» , – наголосила Діана Дуцик.

З її думкою погодилась і виконавчий директор Інституту масової інформації Вікторія Сюмар.
«Сьогодні внутрішньоредакційна цензура, яка йде від власників медіа, є головною формою цензури, що її відчуваються журналісти. А проблема українських журналістів полягає в тому що, вони вважають, що це нормально. Вважається нормальною теза, що власник медіа має диктувати умови і розказувати, кого запрошувати в студію, а кого ні», – зауважила експерт з мас-медіа. Вікторія Сюмар висловила стурбованість, що сьогодні зникає усвідомлення того, що медіа мають соціальну відповідальність і основна їхня функція – правдиве інформування суспільства.
Але ще нижче розуміння важливої місії медіа виявляють органи влади, державні інституції та політичні сили, за що й дістали низьку оцінку експертів – 1.7. Власне, історія з суспільним мовленням, яке влада обіцяла громадськості і ніяк не ухвалить рішення про нього, є, на думку Вікторії Сюмар, конкретним свідченням того, що їй не потрібна свобода слова, а потрібен інструмент впливу, який можна тримати в руках. «Позбуватися його не хочеться ні владі, ні, що парадоксально, опозиції, – вважає експерт. – Бо опозиція сподівається за деякий час теж стати владою і мати той самий інструмент».
Сьогодні у громадськості немає такого телеканалу або системи мовлення, який дбав би про її інтереси, став би своєрідним дискусійним майданчиком про те, що, власне, робити з країною і як розв'язувати її болючі проблеми. Однак стурбованість викликає й те, – каже Вікторія Сюмар, – що в самому суспільстві не сформовано попиту на якісну журналістику. «Ця, власне, невимогливість громадськості турбує, бо в країні можна чогось досягнути і змінити тільки тоді, коли є сильний тиск громадянського суспільства», – підсумувала Вікторія Сюмар.


 

 

 

Інші новини


Початок   Попередня сторінка   1   2   3   4   5   Наступна сторінка   Кінець
^ Вгору