Громадські настрої напередодні виборів-2012: люди не вірять у чесність виборів, але голосувати все одно підуть

14 квітня 2012

В той час, коли експерти ламають голову над тим, як достукатися до громадян, щоб переконати, що тільки вони, прийшовши на вибори і проголосувавши, можуть зробити країну більш демократичною, розвиненою і цивілізованою, більшість населення України взагалі не вважає вибори ефективним механізмом впливу на владу. Про це сказала директор Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Ірина Бекешкіна під час прес-конференції «Вибори-2012: громадська думка населення України», представляючи результати опитування громадської думки, що їх фонд спільно з Центром Разумкова здійснив з 30 березня по 4 квітня 2012 року.

«У будь-якій книжці з теорії демократії ви прочитаєте, що вибори є «альфою» і «омегою» демократичного суспільства, що саме через них громадяни мають змогу обирати не лише тих, хто буде ними керувати, а й шлях розвитку країни, сперечатися про різні методи і форми вирішення суспільних проблем, але у нас це, на жаль, не так», – з сумом констатувала експерт.

Ірина Бекешкіна переконана, що нині більш актуально не те, хто буде при владі, як те, як відбуватиметься виборчий процес, який не менш важливий, ніж результат. «Якщо поглянути на дані опитування, то вони досить сумні, – повідомила соціолог. – Ми бачимо, що люди заздалегідь не вірять, що вибори пройдуть чесно. У те, що вони пройдуть відносно чесно вірять лише 30%. Решта вважає, що результати або будуть перекручені, або впевнені, що все обов’язково буде підтасовано».

Експерт зазначила, що це вже стало стереотипним баченням українських громадян, бо якщо порівняти ці цифри з тими, що були в попередньому моніторингу (2007 року), коли вибори пройшли чесно і достатньо об’єктивно, результати були майже такі самі.
«Тоді теж люди не вірили, що можуть вплинути на ситуацію, братимуть вони участь у виборах чи ні, так само більшість вважала, що вибори нічого не змінять, – нагадала експерт. – Оцей песимізм, який глибоко вкоренився у наших людях, відчуття власної неспроможності, на мою думку, можливо, основний чинник, який заважає просуванню країни і заважає тому, щоб щось змінити на краще».

Так, за даними останнього опитування, 42,7% упевнені, що вибори нічого не змінять, 6% вважають, що вибори тільки погіршать ситуацію, 30,6% припускають, що вибори дадуть можливість поліпшити ситуацію в країні та 20,7% не змогли відповісти на це запитання. І на тлі цих відповідей понад 85% українців упевнені, що майбутні парламентські вибори відбудуться з певними порушеннями. Лише 5,8% вважають, що вибори відбудуться чесно, без підтасувань. 9% респондентів не змогли відповісти на це запитання.

«І все ж таки люди хочуть брати участь у виборах, – наголосила Ірина Бекешкіна. – Цього року готовність прийти на вибори і проголосувати висловили 77.6% українців, із них 43.1% – «обов’язково» і ще 34.5% – «скоріше за все». Головний мотив цих активних людей, за словами соціолога, полягає в тому, що «треба брати участь у виборах – бо це обов’язок». На другому місці впродовж усього часу, доки проводяться вибори, стоїть мотив – «не хочу, аби моїм голосом скористався хтось інший».

Проте цей цинізм, як вважає експерт, водночас породив таку якість, як підкуп виборців і купівлю голосів. Згідно з опитуванням, 56,1% опитаних однозначно засуджують продаж голосу за певну партію чи кандидата, 26,8% загалом ставляться негативно, але з розумінням, що в людей бувають різні ситуації, 10,6% ставляться позитивно, вважаючи, що "чому б людям не заробити?", і 6,6% не змогли відповісти.

Науковець зазначила, що порівняно з попередніми виборами в людей дещо змінилися погляди на те, за скільки вони готові продати свій голос на виборах. Так, 74,8% заявили, що «його голос не продається в принципі», за 50 грн готові продати свій голос 0,7%, від 50 до 500 грн готові продати свій голос 8,3% і більшість із тих, хто готовий продати свій голос на виборах (12,3%), можуть погодитися на це за суму понад 500 грн.

Ірина Бекешкіна також зауважила, що зросла в очах громадськості й вага спостерігачів порівняно з минулими виборами. «Зараз на перше місце перемістилися західні спостерігачі, на них стало більше надії аж у 12% виборців, – зазначила соціолог. – Зросла вага й українських спостерігачів, як від громадських організацій, так і від партій, на 10%. На міжнародних спостерігачів від країн СНД покладається стабільно 20%, і так само стабільно 20% опитаних вважає, що ніякої користі від спостерігачів не буде».

Оцінювали соціологи й те, наскільки люди хотіли б мати камери спостереження на виборчих дільницях, як це було зроблено в Росії. Експерт зауважила, що ті, хто брав участь у опитуванні, поставилися б до такого нововведення позитивно. «Наші люди відеокамер не бояться!!! – наголосила експерт. – Абсолютна більшість сказала, що на їхнє голосування це не вплине, хоча й абсолютна більшість вважає, що хтось на встановленні цих камер добряче заробить».

Підсумовуючи, Ірина Бекешкіна зазначила, що як і раніше, головний недолік виборчого процесу люди вбачають у тому, що обрані ними депутати не виконують своїх обіцянок, але саме в нинішньому опитуванні зросли ще й такі чинники, як невідповідність проведення виборів демократичним стандартам. «Раніше ця позиція набирала набагато менше відсотків, – констатувала соціолог. – Тобто побоювання населення все-таки зросли, і зросла така позиція, як «формування виконавчої влади не за результатами виборів».

В свою чергу, заступник директора соціологічної служби Центру Разумкова Михайло Міщенко прокоментував ті зміни в електоральних рейтингах, які відбулися від часу проведення останнього опитуванням Центру Разумкова наприкінці 2011 року.

Соціолог пояснив, що хоч деякі зміни все ж відбулися, проте вони викликані не стільки зміною електоральних симпатій, скільки подіями, пов’язаними з об’єднанням політичних партій чи навпаки – з появою якихось нових політичних сил. Так, експерт констатував незначне падіння рейтингу партії «Батьківщина» за рахунок виключення з фракції «БЮТ-Батьківщина» Наталі Королевської і збільшення рейтингу Партії регіонів за рахунок об'єднавчого процесу з партією Сергія Тігіпка «Сильна Україна». «Але якщо взяти сукупний рейтинг, скажімо, «Батьківщини» і партії Наталії Королевської, то він виявиться статистично незначущим від тих показників, які були наприкінці 2011 року», – пояснив соціолог.

Михайло Міщенко повідомив, що серед тих, хто має намір взяти участь у виборах, за ПР готові проголосувати 24,5%, «Батьківщину» – 16,8%, «Фронт змін» – 11,9%, «УДАР» Віталія Кличка – 9%, КПУ – 5,6%. Таким чином, відповідно до соцопитування подолати 5% прохідний бар'єр можуть 5 політичних сил. За партію «Громадянська позиція» Анатолія Гриценка готові проголосувати 2,8% всіх опитаних і 3,5% тих, хто має намір взяти участь, за партію Королевської «Україна - вперед!» 1,2% і 1,4%. Решта партій набирають менш 1% голосів.

Водночас соціолог відзначив незначне зростання частки тих, хто має намір голосувати за Партію «Удар» Віталія Кличка – з 5% до 7%. «Причому можемо констатувати, що партії Кличка вдається поширювати свій вплив на ті соціально-демографічні групи, де цей вплив раніше був незначний, – пояснив Михайло Міщенко. – Так, скажімо, більше стало тих, хто готовий голосувати за цю партію серед людей старшого віку – від 50 до 59 років. Також більше стало тих, хто готовий голосувати за цю партію в південних регіонах. Хоча загалом тут спостерігається істотна різниця в намірах голосування за цю партію між людьми молодшого і старшого віку. Якщо серед молоді близько 13% готові голосувати за «Удар», то серед людей пенсійного віку – 60 років і старші – таких близько 3%», – відзначив експерт.

Зате стабільним залишається електорат комуністів. Традиційно за них голосують люди старшого віку. Деякі відмінності спостерігаються в рівні голосування за «Батьківщину» між представниками різних поколінь: молодь дещо рідше збирається голосувати за «Батьківщину», ніж люди старшого віку. «Очевидно, саме тому, що опозиційно налаштований молодіжний електорат більш орієнтований на те, щоб голосувати за партію Кличка», – підсумував Михайло Міщенко.

Коментуючи той рівень скептицизму до виборів, який посвідчили громадяни в останньому опитування, голова правління Громадської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська зауважила, що це – не якась особливість цих виборів, а ментальна ознака нашого виборця.

«На відміну від європейського чи американського виборця, рівень довіри українського стартує з «нуля», тоді як, скажімо, європейського зі 100%, – зазначили експерт. – В Європі він зменшується відповідно до кількості інформації про порушення, самої виборчої кампанії. Наш же виборець на самому початку кампанії практично глибинно не довіряє тим результатам, які можуть виникнути».

Керівник ОПОРИ відзначила кілька загроз виборчої кампанії наступних парламентських виборів. Перша – вибіркове застосування законодавства до окремих кандидатів – суб’єктів виборчого процесу. Експерт пояснила, що це може виявлятися у вигляді податкового, адміністративного чи кримінального та іншого тиску, який тією чи іншою мірою впливатиме на виборчу кампанію окремих кандидатів чи взагалі на результати виборів в округах або Україні в цілому. Другий аспект – це підкуп виборців. «У мажоритарному окрузі куплених тисяча, дві тисячі, три тисячі голосів – це вже той показник, який реально може вплинути на результат», – зауважила експерт.

Ольга Айвазовська розповіла, що ОПОРА забезпечуватиме довготермінове спостереження на всіх 225 виборчих округах. Кількість спостерігачів сягатиме до 3,5 тисяч осіб. Буде також здійснено паралельний підрахунок голосів на основі статистичної вибірки в єдиному національному окрузі. Стовідсоткове покриття спостерігачами буде в тих округах, де буде зібрано найбільше інформації протягом довготермінового спостереження щодо інцидентів, пов1язаних з порушенням, перешкоджанням участі кандидатів у виборах, використанням адмінресурсу, який є доволі нагальною проблемою для цих виборів.

ОПОРА також розробляє і найближчим часом реалізує кампанію візуалізації виборів. Зокрема, створить окремий сайт, де розміщуватиметься мапа «Вибори-12», на якій оприлюднюватимуться як аналітична інформація, територіально прив’язана до тих чи інших округів, територій тощо, так і інформація про інциденти.

«Подібні карти вже застосовувались на різних рівнях виборів і за кордоном, – пояснила Ольга Айвазовська. – Одна з найбільш яскравих реалізована на російських виборах президента організацією «Голос», яка так само займається моніторингом і спостереженням. Ми спробуємо зробити щось більше, показати інформацію не тільки про інциденти, порушення, класифікувати їх, а щоб кожен, хто зайде на карту, міг зрозуміти, наскільки справді є насиченою картина правопорушень на території України в рамках виборчої кампанії, й надати максимальну кількість аналітичної інформації щодо виборів, – констатувала експерт.

Про рух «Чесно», який був утворений низкою громадських організацій задля того, щоб оцінити кандидатів у депутати на доброчесність й у такий спосіб «профільтрувати» майбутню Верховну Раду, розповіла директор проектів ГО «Центр UA», член координаційної ради руху «Чесно» Світлана Заліщук. Вона зазначила, що була позитивно здивована останнім дослідженням Фонду «Демократичні ініціативи» в тому контексті, що суспільство сьогодні виявляє досить високий рівень довіри до громадських організацій і їх ролі у виборах, розуміння проблем підкупу, фальсифікації, неякісного парламенту, неготовності продавати свій голос і т.д.

Водночас, як констатувала Світлана Заліщук, залишається величезна проблема зневіри людей утому, що вибори можуть щось змінити. І ця проблема, за словами експерта, напряму поєднана з легітимізацією байдужості населення щодо неякісного складу парламенту.
«Рух «Чесно» активно працюватиме в контексті підвищення якості того складу парламенту, який має пройти у 2012 році, – зазначила громадський діяч. – Уявімо ситуацію, що в нас є ідеально проведені вибори, максимально дотримано законодавство і всі процедури, а до парламенту проходять водії та секретарі олігархів, шахраї, корупціонери і т. д. Залишається відкритим питання якості політичної еліти...».

Світлана Заліщук наголосила, що гарантія демократичності цих виборів полягає не лише в дотриманні законодавства і чесності процедур, а й у, власне, можливості вплинути на той вибір, який нам пропонують.
«Треба підняти планку дискусії щодо того, що ми як виборці маємо впливати не лише на процедуру, але й на ту політичну пропозицію, яка на сьогодні є, – відзначила експерт. – Щодо якості політичної пропозиції є три проблеми. Безумовно, це олігархізація, традиційна наша проблема. Це й герметизація політичного простору – сьогодні все вирішують гроші. І зрештою, остання тенденція – фамілізація або осімейнення політичного процесу. У руху «Чесно» є дуже конкретна ціль – достукатися до політичних сил, щоб вони взяли до уваги цю проблему й формували наступні партійні списки і мажоритарників, враховуючи її. Ми активно спілкуватимемося і з виборцями, максимально доносячи їм цю інформацію».

Підсумовуючи, Світлана Заліщук, наголосила, що позитив вселяє те, що понад 20% громадян готові змінити свій вибір, маючи таку інформацію від громадських організацій. Активіст «Чесно» також повідомила, що «загалом понад 20% громадян дещо знають про створення громадського руху «Чесно», який ставить на меті оцінку кандидатів у депутати на відповідність певним вибраним громадськістю критеріям, 5% зазначили, що точно знають про цю ініціативу». Такий показник, на її думку, досить високий, враховуючи те, що найбільш популярні ЗМІ, зокрема й телебачення, про це нічого не говорять і не показують.


 

Інші новини


Початок   Попередня сторінка   1   2   3   4   5   Наступна сторінка   Кінець
^ Вгору