Через Раду Європи до членства в НАТО та Євросоюзі

25 березня 2009

Одна із найповажніших і найстаріших європейських організацій – Рада Європи – відзначає цього року 60 річницю від дня заснування. Україна ввійшла в цю установу 14 років тому, взявши на себе зобов’язання реформувати чинне законодавство відповідно до норм РЄ і впроваджувати демократичні стандарти в життя. З року в рік наша держава демонструє свої успіхи. Переважна більшість їх уже реалізована. Та чи стала Україна демократичною державою і які її перспективи через участь в Раді Європи стати членом НАТО та Євросоюзу – ці та інші питання були в центрі обговорення на прес-конференції «Рада Європи як інструмент побудови демократії. Український контекст», організованій Фондом “Демократичні ініціативи” та Бюро інформації Ради Європи в Україні.

У прес-конференції взяли участь представник Генерального секретаря Ради Європи з координації програм співробітництва в Україні Аке Петерсон, директор Бюро інформації Ради Європи в Україні Олександр Павліченко та директор Фонду «Демократичні ініціативи» Ілько Кучерів.

Як відзначив представник Генерального секретаря Ради Європи з координації програм співробітництва в Україні Аке Петерсон, Україна всьому світові показала, що є вільною і демократичною країною. Однак сьогодні перед нею стоять інші виклики – економічного й фінансового характеру. «Як на мене, – наголосив представник генсека Ради Європи, – сильна країна повинна протистояти цим викликам тільки в демократичний спосіб. Україна має сьогодні робити великі компроміси, що і є ознакою вільної й демократичної країни».
Сьогоднішню прискіпливу увагу Ради Європи до внутрішніх подій в Україні Аке Петерсон пояснив намаганням організації втримати Україну в європейському руслі, забезпечити її європейське майбутнє, перспективу її вступу до Європейського Союзу.

Аке Петерсон пояснив, що ЄС виробляє і дотримується тих цінностей і стандартів, що й Рада Європи. Особливо стосовно прав людини, судочинства, справедливих умов для кожного громадянина. «Інколи Раду Європи називають «залою чекання» до ЄС, принаймні для більшості країн, які вступили до Європейського Союзу, це було так насправді, – зазначив представник генсека Ради Європи. – Усі вони, свідомо підкоряючись правилам Ради Європи, удосконалювали свої правові норми та способи їх втілення в життя, аби відповідати високому статусу члена цієї поважної організації. Контроль за виконанням державами-членами РЄ своїх зобов’язань здійснював моніторинговий комітет ПАРЄ. Це важливий елемент організації РЄ . Через подібні процедури свого часу пройшли держави соціалістичного табору, а нині незалежні держави – Литва, Естонія, Латвія, та нові європейські країни, такі як Румунія, Польща, Угорщина, Болгарія, Чехія, Словаччина, Словенія. Втім, ці країни значно швидше, ніж Україна, адаптувались до європейських стандартів, і були зняті з моніторингу. Про це, зокрема свідчить той факт, що всі вони увійшли й до Європейського Союзу».

Для втілення демократичних ідеалів на європейському континенті без РЄ неможливо, наголосив Аке Петерсон. Втім, на його переконання, Україна має сама вирішувати, до якої спільноти вона хоче ввійти. Міжнародна спільнота може лише допомогти Україні своїми порадами і досвідом, але зі своїми проблемами Україна має справитися сама. Аке Петерсон відзначив, що європейцям не до вподоби, коли самі українці розглядають свою країну відірвано від європейських реалій. Європейці, навпаки, бачать Україну як частину Європи і вважають, що в контексті глобалізації їй не доведеться чекати десятиріччями на вирішення своїх проблем, ствердно наголосив представник Генерального секретаря Ради Європи.

Насамкінець Аке Петерсон повідомив, що Рада Європи на запрошення українського уряду планує 21–23 жовтня цього року провести в Україні форум «За майбутнє демократії». За його словами, до участі у форумі запрошено понад 350 представників із 47 країн-членів Ради Європи. Під час форуму планується обговорити те, які кроки треба здійснювати всім державам, аби зберегти демократичний плюралізм у Європі. Аке Петерсон нагадав, що в 2008 р. подібний форум відбувався в Іспанії, а в 2007 р. – у Польщі.

В свою чергу директор Бюро інформації Ради Європи в Україні Олександр Павліченко повідомив, що Україна за час перебування в РЄ стала стороною 64 угод, які вона підписала і ратифікувала, і ще 27 угод, які чекають свого підписання. «Україна значно просунулась у реалізації судової реформи, реалізуючи заходи на забезпечення відповідності вітчизняного судочинства високим стандартам РЄ, у тому числі і що стосується виконання рішень Європейського суду з прав людини, – повідомив Олександр Павліченко. – Ця система сьогодні активно діє в Україні. Станом на 2008 р. ЄСПЛ було ухвалено 450 рішень, понад 300 справ нині перебувають на комунікації між урядом і Європейським судом з прав людини». Від українських громадян за той час, коли була ратифіковані конвенція, тобто з 1997 року, до Європейського суду з прав людини надійшло понад 20 тисяч звернень. Здебільшого це скарги на недотримання права володіння своїм майном, заборгованості із зарплат, перевищення розумних строків розгляду справ судами.
Олександр Павліченко також відзначив, що сьогодні Україна реалізує новий План дій, ухвалений спільно з Радою Європи на 2008 – 2011 роки. Виконання цієї програми буде певним індикатором того, куди рухається Україна і яким є рівень її зобов’язань перед РЄ. Незабаром, 5-8 квітня, відбудеться моніторинговий візит представників ПАРЕ до України. Директор Бюро інформації Ради Європи в Україні відзначив, що це буде черговий візит, під час якого представники асамблеї Ради Європи проконтролюють «дотримання стандартів демократії в Україні».
«Це звичайний регулярний візит, що передбачає зустріч з вищими посадовими особами: парламентарями, представниками політичних партій, неурядових організацій, зустрічі зі всіма політичними гравцями з тим, щоб підготувати зріз аналізу і стану політичного життя в Україні, і винести це питання на обговорення на наступній сесії ПАРЕ», - відзначив Олександр Павліченко.

 



Початок   Попередня сторінка   1   2   3   4   5   Наступна сторінка   Кінець
^ Вгору