У Вінниці відкрили меморіальну дошку пам’яті видатного соціолога Юрія Левади

29 квітня 2011

З ініціативи Фонду «Демократчні ініціативи» імені Ілька Кучеріва і Аналітичного «Левада-Центру», що у Москві, за підтримки міського голови Вінниці Володимира Гройсмана та Благодійного фонду Петра Порошенка на стіні школи №4 імені Д.І. Менделєєва, де навчався Юрій Левада, відкрито меморіальну дошку. Цю подію приурочили до дня народження видатного соціолога, якому 24 квітня виповнився б 81 рік.

 

Юрій Левада народився та виріс у місті Вінниці. Його мати – Наталя – працювала на обласному радіо та у газеті «Вінницька правда», батько – відомий письменник. По закінченні школи – у 1947 році – він поїхава до Москви і став студентом філософського факультету Московського Державного університету.

На урочистості з нагоди відкриття меморіальної дошки з’їхалися соціологи – як столичні, так і з Росії, де більшу частину свого життя провів Левада, прийшли представники міської влади, школярі, які не приховували гордості за земляка, що навчався у стінах їхньої школи, а також пересічні вінничани.


Теплі слова на адресу Юрія Левади сказав директор школи №4 ім. Д.І.Менделєєва Олександр Седальов. Він розповів, що Левада був єдиним випускником 1947 року, який отримав золоту медаль. Відтак директор школи зачитав рядки зі спогадів Юрія Левади: «Навчання у ті роки було вельми тяжке. У класі, де я навчався, були тільки столи, стільці кожен учень приносив із дому. Опалення було пічне, тому час від часу відряджали групу учнів нарубати дров». Та попри всі складнощі тих часів, зазначив Олександр Седальов, у хлопця зберігався шалений потяг до знань, інакше навряд чи б вдалося йому стати золотим відмінником. А ще, додав директор школи, Левада тепло згадував учительський склад, зазначаючи, що він був не просто гарним, а чудовим.

В архівах міста, на жаль, немає даних, де народився і жив Юрій Левада, тому меморіальну дошку вирішили встановити на стінах школи, де навчався майбутній соціолог. Водночас директор школи пообіцяв, що силами учнів і вчителів буде організовано експедицію активістів, які займуться пошуком і обов’язково віднайдуть ту вулицю і будинок, або хоча б місцину, де жив їхній знаний земляк.

Колеги згадували Юрія Леваду як мудрого наставника, чуйну людину та великого професіонала.

Керівник відділу соціокультурних досліджень Аналітичного «Левада-Центру» Олексій Левінсон розповів:
«Цікавим та насиченим було життя Юрія Левади, його називали «батьком російської соціології». Він був людиною команди, який не вважав перемоги та здобутки тільки «своїми», не створював зайвого галасу навколо щоденної та кропіткої роботи». Олексій Левінсон нагадав, що доля Юрія Левади, зважаючи на політичні переконання, склалась доволі трагічно, адже вісімнадцять років науковець не міг не тільки викладати чи друкуватися, а з 1972 року – навіть працювати в колективі професійних соціологів.
Та життєві негаразди і перепони, зазначив Олексій Левінсон, не зламали стійкості духу, оскільки Юрій вважав, що людина може і повинна робити вибрану ним справу за будь - яких умов, досягати поставлених цілей. І тільки в 1988 році Левада зміг нарешті повернутися до колективу соціологів.
Юрій Левада автором декількох книг та понад 200 статей з проблем соціології, громадської думки. До останнього дня життя стежив за подіями в світі. Був на Майдані під час помаранчевої революції і позитивно її сприйняв.


 

Інші новини


Початок   Попередня сторінка   1   2   3   4   5   Наступна сторінка   Кінець
^ Вгору