Від того, якою освіта буде сьогодні, залежить те, якою Україна буде завтра

7 червня 2011

Так вважає директор фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Ірина Бекешкіна. Саме тому закон про вищу освіту, яких на сьогодні пропонується не один варіант (один підготовлений депутатами, інший – Міносвіти) і які багато в чому відрізняються між собою, потребує докладного громадського обговорення. Про один із аспектів цього закону, який стосується вступу до вищого навчального закладу, під час круглого столу «Вступ до ВНЗ: що пропонують суспільству проекти Закону про вищу освіту?» говорили експерти.

Ірина Бекешкіна переконана, що зовнішнє незалежне оцінювання повинно залишатися визначальним компонентом, критерієм вступу до вищого навчального закладу. Принаймні про це свідчить громадська думка стосовно ЗНО, позитивне ставлення до якого останні три роки лише зростає. Соціолог нагадала, що «Демініціативи» стояли у витоків цього нововведення і від самого зародження ідеї про впровадження зовнішнього незалежного оцінювання й донині проводять дослідження щодо ставлення населення до ЗНО. Відтак більше половини респондентів переконані, що зовнішнє оцінювання ставить усіх у рівні умови, дає можливість обдарованим дітям вступити до будь-якого ВНЗ, навіть у найпрестижніший. Крім того, велика частина опитаних (42%) вважає, що тестування зменшило рівень корупції при вступі до вишів.
Позитивним і втішним, на думку соціолога, є той факт, що однозначним є ставлення до ЗНО і президента.
«Мене дуже порадувало, коли відповідність своїм думкам, я знайшла у посланні президента, де прямо сказано, що необхідно законодавчо забезпечити значення зовнішнього незалежного оцінювання як єдиного критерію вступу до вищих навчальних закладів. Я думаю, що при підготовці цього послання, було враховано громадську думку, було враховано трирічний досвід проведення зовнішнього незалежного оцінювання».

В свою чергу народний депутат, голова підкомітету з питань базової освіти Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти Леся Оробець нагадала, якою є нині ситуація із законопроектами про освіту: «На сьогодні у Верховній Раді зареєстровано лише один законопроект народного депутата від Партії регіонів Юрія Мірошниченка. При цьому Президент України дав завдання міністру освіти Дмитру Табачнику якомога швидше розробити інший законопроект про вищу освіту і зараз така розробка триває, час від часу супроводжуючись громадськими, насамперед студентськими, протестами».

Ще до розгляду народні обранці ухвалили саме документ, написаний у відомстві Дмитра Табачника. Проте до цього законопроекту виші поставилися неоднозначно, зазначила Леся Оробець. Освіятни і студенти вважають, що він поверне корупцію в школи та університети. Тоді як законопроект Мірошниченка відкидає такі можливості.

Леся Оробець процитувала лист від представника президента України у Верховній Раді Юрія Мірошниченка, в якому порівнюється позиція президента, його вимоги щодо реформи вищої освіти і положення законопроекту від Дмитра Табачника. «Наприклад, Мірошниченко вказує на повну відсутність автономії вищих навчальних закладів, на те, що міністерство освіти збільшує вплив на державні вищі навчальні заклади, тоді як вимогою президента є сприяння самостійності та незалежності вишів», – констатувала Леся Оробець. Експерти також називають законопроект Мірошниченка більш гуманним і визнають, що він написаний згідно з європейськими стандартами.
Народний депутат водночас наголосила, що на цій сесії депутати не встигнуть розглянути жоден із законопроектів, а якщо і встигнуть, то найімовірніше у форматі минулорічної «одинадцятирічки», коли законопроект ухвалили одним натисканням кнопки і вже рік не наважуються виправити в ньому допущені помилки.

Вихолощується, на думку Лесі Оробець, і сама реформа, яка називається ЗНО. «Сьогодні є дуже висока загроза різних корупційних схем при вступі до вузу, – повідомила народний депутат. – Порівняно з минулими роками вельми зросла категорія людей, які можуть вступати поза ЗНО, поза іспитами, взагалі в пільговому форматі, зросла кількість лазівок у правилах вступу до вузу. У проекті Табачника ми бачимо формулювання, що враховується не лише ЗНО, а й середній бал атестата, плюс бал вищого навчального закладу. Цього року додалося ще 20 балів за довузівську підготовку, це, по суті, бал за гроші. Існує дуже низька довіра до самих чільників, які проводитимуть вступ, дуже низька довіра, що не буде фальсифікації сертифікатів, тобто підробки балів, дуже низька довіра до того, що ректори вузів не скористаються своїм правом у ручному режимі вибирати свого - тобто не з сільської місцевості і не бідного студента».

Негативним вважає Леся Оробець той факт, що вельми зросла вага шкільного атестата. «Уже два роки поспіль ми маємо ситуацію, коли кількість золотомедалістів в далеких гірських школах зашкалює особливо в порівнянні з провідними київськими школами. Тобто, слабші школи намагаються якось вирівнювати шанси своїх учнів, що, на жаль, призводить до ще більшого дисбалансу і нівелює рівність до вступу». Народний депутат висловила скепсис до самого кількісного коефіцієнту середнього атестата на рівні 200 балів. «Я приєднуюся до тієї частини населення, яка підтверджує, якщо вже враховувати, то на багато меншому коефіцієнті, тому що бал шкільного атестата, це річ, яка страшенно залежить від людського фактору, – зазначила Леся Оробець. – ЗНО є більш коректним показником, і ті дослідження, які проводяться роками щодо валідності тестування, тобто впливу якості відбору на якість студента, підтверджують, що введення додаткового іспиту чи бала атестата може вплинути лише негативно».

І насамкінець Леся Оробець дала пораду усім цьогорічнім абітурієнтам виявити максимальну уважність до кожного пункту, до кожної коми, до всіх документів, і не покладатись цілком на таке нововведення, як електронна реєстрація, а підстрахуватись і подати документи письмово. «Тому що на законному рівні цієї норми ще не прописано, і електронні документи не є юридичним документом, з ним не подаси апеляцію, не підеш до суду у разі, якщо виникнуть такі обставини», – додала голова підкомітету з питань базової освіти .

Підсумовуючи, народний депутат сказала: «Якщо ми говоримо про те, що наша система вищої освіти пасе задніх і потребує реформи державного замовлення, вимагає приливу потужних сил, інтелектуалів, талановитої молоді, яка б змогла змінити її обличчя, то зовнішнє незалежне оцінювання потрібне нам як чи не єдиний критерій вступу до вузу. Все решта від лукавого і лише вихолощує ту успішну реформу, якій досі демонструє підтримку така велика кількість населення».

У свою чергу, заступник директора департаменту вищої освіти Міносвіти Микола Фоменко повідомив, що у міністерстві прислухаються до критики, яка находить на їхню адресу. Зокрема, у проекті нової редакції закону про вищу освіту спеціально розроблено дві статті, які визначають умови прийому до вищого навчального закладу і вперше на законодавчому рівні регулюють зовнішнє незалежне оцінювання. Чиновник запевнив, що зауваження, які находять від освітян щодо проблем ЗНО, враховані в новому проекті закону про вищу освіту.

Водночас Микола Фоменко став на захист 200-бальної системи шкільного атестата, аргументуючи введення цієї норми тим, що неврахування шкільних оцінок призвело до ігнорування учнями великої кількості предметів і вивчення лише тих, які потрібні для успішного складання ЗНО. Виправдовував чиновник і додаткових 20 балів за навчання на підготовчих курсах. «Цей рік не типовий – у нас вперше зі шкіл вийде на 142 тисячі випускників менше, ніж у попередні роки, фактично мова йде про зменшення на 42%, – пояснив Микола Фоменко. – Коли ми опрацьовували правила прийому, то вболівали за інженерно-технічні і природничо-математичні напрями підготовки, де зазвичай конкурси низькі і є небезпека, що на ці напрями буде недобір. Тому умовами прийому лише на інженерно-технічні та природничо-математичні спеціальності додатково буде враховуватися 20 балів, якщо дитина навчалася на підготовчих курсах».

Працівник Міносвіти висловив також переконання, що найближчими роками вступ до вищого навчального закладу перетвориться на технологічну процедуру. Цьому також сприятиме система електронного вступу, якій поки що деякі експерти радять не довіряти. Однак у міністерстві пояснюють, що такі системи працюють у багатьох країнах світу, їм там довіряють. І така спроба запровадити електронний вступ на сьогодні є логічною. «Ми змогли за останні роки забезпечити роботу в інформаційному просторі всіх вищих навчальних закладів, ми створили кадрове відповідне забезпечення, тому треба рухатися далі, запроваджуючи новітні інформаційні технології в освітній процес», – підсумував Микола Фоменко.

Про проблеми обох законопроектів говорив експерт альянсу «Програма сприяння зовнішньому тестуванню в Україні» (USETI) Володимир Ковтунець.

На його думку, закон про вищу освіту має насамперед врегулювати доступ до вищої освіти, забезпечити базове конституційне право людини на освіту. І це право, вважає Володимир Ковтунець, має бути врегульовано лише законом, а не актами законодавства.
«На жаль, до цього часу залишаються норми, скажімо, на право позаконкурсного вступу, які можуть надаватися актами законодавства, – пояснив експерт. – А це суперечить і Конституції, і Європейській конвенції про права людини».
Негативно ставиться експерт до пропозицій обох законопроектів щодо обчислення конкурсного бала.
«В міністерському законопроекті – це сума балів, у проекті Мірошниченка – вагові коефіцієнти, що трохи краще, бо вирішує багато проблем вузів, – зазначив Ковтунець. – Але, на мою думку, результати ЗНО, що не скажеш про рейтинговий бал шкільного атестату, несуть набагато більше відомостей про те, на що здатний вступник. І вищий навчальний заклад, який об’єктивно зацікавлений мати кращих студентів, може розумніше скористатися цією інформацією». Хоча цікавою вважає експерт пропозицію деяких освітян дати право університетам зважувати бал атестату. Бо бал атестата фізико-математичного ліцею і бал атестата звичайної середньої школи – різні речі.

Експерт також зауважив, що система шкільного оцінювання не повинна підлаштовуватися під систему вступу. Інакше, старанні директори, які дбають про репутацію школи, переходять із 12-бальної на трибальну шкалу оцінювання, виставляючи лише три оцінки –10,11 і 12. Володимир Ковтунець зазначив, що такі приклади, особливо серед профільних шкіл, відомі.

Крім того, Володимир Ковтунець вважає доцільним, щоб ЗНО проводили, як це робиться й у інших державах, не тільки державні установи, а й приватні компанії. «На жаль, у проекті Юрія Мірошниченка ця роль відводиться тільки органам державної влади, – зазначив Володимир Ковтунець. – Але насправді орган влади не повинен контролювати інший орган влади у цій сфері».

Зникло із законопроектів і питання інформаційної безпеки ЗНО. «На сьогодні це найгостріше питання, – наголосив експерт. – Законодавче забезпечення інформаційної безпеки ЗНО виключено з одного і з другого проектів законів, а це не відповідає Конституції України в нормах проектування».
Щодо бала вищого навчального закладу, то фахівець вважає, що потреба вишів відбирати свого студента здебільшого обґрунтована. Задля цього можна запропонувати певні критерії, найоптимальніший з яких – профорієнтаційне тестування. «Система предметного тестування є в багатьох країнах, коли бали за предмети доповнює ще оцінка здатності людини працювати в певній професійній сфері. Це те, чого у нас бракує. І, до речі, указ Президента 2005 року передбачає як мінімум для майбутніх педагогів, психологів, педагогічне тестування. Чомусь цей указ не виконується до сьогоднішнього часу», – зазначив експерт. Насамкінець Володимир Ковтунець повідомив, що сьогодні Український центр оцінювання якості освіти готовий запропонувати не тільки тест навчального досягнення, знань і умінь, але й тест загальної навчальної компетентності, який краще визначає, як майбутній студент зможе освоювати нові знання. Такий тест нині проходить випробування, а з наступного року можна буде його запровадити.

Голова правління ГО «Центр освітнього моніторингу» Павло Полянський вважає, що профільне міністерство зі своїм законопроектом саме себе загнало в ситуацію телегероя Володимира Етуша товариша Саахова – або я її поведу до загсу, або вона мене поведе до прокурора. Постійні маніпуляції із редакціями призвели до того, і це показали нещодавні студентські акції, що в цілому зацікавлене середовище втратило довіру до дій міністерства щодо розроблення законопроекту про вищу освіту. І навіть якщо міністерство у теперішньому складі робитиме в майбутньому раціональні спроби у царині законотворчості, довіри йому все одно буде.

Фахівець висловив свої міркування щодо норм, які мають бути відображені в новій редакції закону про вищу освіту, і розкритикував ті, що, на його думку, звужують існуючі права та свободи молоді. «Все ж таки має бути чітко сформульовано, якою є мова навчання в системі вищої освіти. Слід також розглянути питання, чи варто зберігати так звану тяглість вищої освіти – коли людина, яка закінчила бакалаврат, скажімо, зі спеціальністі журналістика, може вступати на магістратуру лишень на журналістику. Також пропонується ввести європейські назви класифікації наукових ступенів. У міністерському законопроекті зберігається ще радянська архаїчна традиційна система здобуття цих ступенів. Зберігається й традиційна процедура акредитації і ліцензування, за якої громадськість аж ніяк не залучена до цього процесу, тоді як акредитація і ліцензування будуть значущими, коли стоятиме питання про скорочення мережі вищих навчальних закладів. Не все зрозуміло і зі стипендіями, де хочуть запровадити подвійну класифікацію».

Павло Полянський вважає, що сьогодні загалом немає того варіанту закону про вищу освіту, який міг би бути ухвалений, і висловив побажання змінити акценти щодо об’єкта, який досліджується. «Мені здається, що вже немає сенсу казати про законопроект, котрий розробляє Міністерство, хоч би того, що Міністерство немає повноважень до законодавчої ініціативи. А треба брати до уваги законопроект Юрія Мірошниченка і в цілому повертатися до його ідеології», – заявив експерт.
 

 

Інші новини


Початок   Попередня сторінка   1   2   3   4   5   Наступна сторінка   Кінець
^ Вгору