Під час місцевих виборів Україна не склала іспиту на демократію

9 листопада 2010

Про це розповіла директор Фонду “Демократичні ініціативи” ім. І. Кучеріва Ірина Бекешкіна на прес-конференції «Місцеві вибори 2010: оцінки, проблеми, наслідки», презентуючи результати опитування експертів, що його Фонд “Демократичні ініціативи” ім. І. Кучеріва здійснив протягом 3-6 листопада.


Ірина Бекешкіна:


У короткій перспективі – однопартійна модель, у довгостроковій – авторитаризм влади

За її словами, середня оцінка виборів з боку експертів становить 2,0 бали за 5-бальною шкалою. Зокрема, експерти найнижче оцінили формування виборчих комісій та законодавство щодо місцевих виборів. Крім того, невисоко оцінені були чесність підрахунку голосів, організація голосування у день виборів, укладання партіями партійних списків, діяльність виборних комісій у день виборів, реальна конкурентність і замагальність кандидатів, ведення партіями виборчої кампанії, свобода доступу кандидатів до ЗМІ.

При цьому, за словами директора Фонду, думки експертів значно розійшлися у визначенні масштабів порушень. “Одна частина експертів вважає, що були порушення лише на окремих виборчих дільницях, які істотно не вплинули на кінцевий результат. Друга — що були істотні порушення в окремих регіонах, які вплинули на результати в цих регіонах, а третина експертів вважає, що були системні порушення, які викривили результати виборів в цілому по всій Україні”, - розповіла І. Бекешкіна.

Позитивом виборчої кампанії експерти назвали високу конкуренцію кандидатів на виборах, високу активність партій і політичний плюралізм. Крім того, за словами соціолога, серед позитивів експерти виокремили можливість для кандидатів балотуватися за мажоритарними округами, а також наявність громажянської позиції населення, незалежно від вказівок політиків "зверху".
"Це свідчить про те, що у нас ще не все втрачено. І наші вибори поки що вигідно відрізняються від виборів у наших Північних сусідів", - наголосила Ірина Бекешкіна.

Водночас Ірина Бекешкіна зазначила, що експерти прогнозують значні зміни політичного ландшафту України. "Партія регіонів підсилила свої позиції. І це очевидно, - сказала вона. - Проте це несе певні загрози".
На думку Ірини Бекешкиной, дуже б не хотілося, аби місцеві вибори стали підготовкою до проведення виборів у Верховну Раду України. "Така "репетиція" насторожує", - підкреслила вона.

Річ у тому, що низка експертів прогнозує, що в короткостроковій перспективі, перемога Партії регіонів на виборах до місцевих рад призведе до значного послаблення опозиції і спроби влади створити однопартійну модель на основі Партії регіонів. Таким чином, прийшовши до влади на місцях, політики перерозподілятимуть ресурси, а не займатимуться проблемами населення.
Крім того, в довгостроковій перспективі це може призвести до остаточного встановлення авторитарного режиму і перемоги влади на виборах винятково за рахунок фальсифікацій. Наслідком цього, на думку експертів, може стати втрата легітимності влади, радикалізація опозиції і можливий озброєний протест. "У міжнародному аспекті Україна може втратити перспективи євроінтеграції і повністю перетворитися на сателіта Росії", - вважають експерти.

Ольга Айвазовська:

Наслідки і оцінки цієї виборчої кампанії зовсім неоднозначні

Таку думку висловила на прес-конференції голова правління Громадянської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська. Вона зазначила, що спостерігачі різних місій висловлювали позиції, які дуже відрізнялися одна від одної, а певні висновки подекуди мали маніпулятивний характер. Ольга Айвазовська зауважила, що на цих виборах не було жодної довготермінової міжнародної місії спостереження. І тому жодна з міжнародних організацій не мала повної картини про перебіг виборчої кампанії. Здебільшого працювали короткотермінові місії, які приїхали за день голосування.

«Але вибори це не голосування в день голосування, – зауважила Ольга Айвазовська. – Вибори це процес від початку кампанії до підбиття і оприлюднення офіційних підсумків волевиявлення громадян». Керівника ОПОРИ не дивує те, що міжнародні спостерігачі не помітили грубих порушень, адже голосування, за її словами, на перший погляд відповідало букві закону і скидалось на те, як це проходило в радянські часи, коли люди ходили на вибори, вкидали мовчки виборчі бюлетені і ні в кого не виникало сумнівів, що ці вибори були нечесні.

Свої ж висновки ОПОРА базувала винятково на документах і міжнародних практиках, які визнані зокрема і Україною. І якщо розглядати вибори в контексті від їх початку до завершення, то ця виборча кампанія, на переконання спостерігачів ОПОРИ, однозначно не відповідала міжнародним стандартам. Основними чинником фальсифікацій на місцевих виборах Ольга Айвазовська вважає проблему виборчого законодавства і закріплення певних порушень стандартів на рівні закону.

Керівник ОПОРИ вважає, що покласти карай політизації виборчого законодавства напередодні кожної нової кампанії може ухвалення Виборчого кодексу і вітає ініціативу президента щодо підготовки цього документа.
Ольга Айвазовська переконана, що ухвалення своєрідної виборчої конституції дасть змогу незалежно від того, яка політична сила має перевагу у Верховній Раді або загалом по країні, провести вибори відповідно до належних практик і визнаних міжнародних стандартів.
«Однак увійти до групи, яка розроблятиме цей кодекс, повинні також представники громадських організацій, які мають тривалий досвід роботи у виборчих процесах, експерти з виборчого права, які не належать до конкретної політичної сили, депутати, які працюють від скликання до скликання над питаннями виборчого законодавства, а також представники парламентських фракцій меншості», – переконана Ольга Айвазовська. Тому ОПОРА, наголосила експерт, як громадська організація, що веде систематичне спостереження за виборами і бачить, які є проблеми у виборчому законодавстві, звертається до влади з проханням залучити вищеназваних суб’єктів до розробки Виборчого кодексу.

Юрій Мірошниченко:

Виборчий кодекс буде ухвалено до парламентських виборів

В тому, що Виборчий кодекс буде ухвалено до парламентських виборів, переконаний народний депутат від Партії регіонів, представник Президента у Верховній Раді Юрій Мірошниченко.
"До наступних парламентських виборів, я думаю, є всі підстави чекати затвердження Виборчого кодексу", - сказав він.
На його думку, найближчим часом після визначення найбільш оптимальних для України виборчих систем на виборах до Ради, проект кодексу буде розроблений. Він відзначив, що вже сьогодні над документом працює робоча група, яка була створена за дорученням глави держави.

Юрій Мірошниченко допустив, що кодекс розроблятиметься на основі проекту Виборчого кодексу,  підготовленого робочою групою в парламенті, яку очолював депутат від НУ-НС Юрій Ключковський. Крім того, політик не виключає, що Виборчим кодексом буде врегульованіопроцедури проведення всеукраїнського і місцевих референдумів, оскільки вони "також є формами прямої демократії".

Олександр Черненко:

Тотальної монополії Партія регіонів не здобула


На думку голови Комітету виборців України Олександра Черненка, згідно з законодавством вибори до Верховної Ради повинні відбутися в березні 2011 року. Проте, він відзначив, що до їх проведення не вдасться внести зміни до виборчого законодавства. «Це, практично, неможливо. За такий короткий час якісно змінити закон і провести вибори в демократичній конкуренції Україні не вдасться", - упевнений він.
Олександр Черненко також не погоджується з експертами з приводу того, що Партія регіонів після місцевих виборів в Україні здобула тотальну монополію.
"Політична мапа України стала строкатішою. Формально - дійсно Партія регіонів покращила своє становище, але якщо говорити по персоналіях, то в нас місцеві ради не дуже змінилися", - сказав О.Черненко.
"За рахунок мажоритарних округів зараз як мінімум в обласних радах ПР матиме більшість, але подивимось, як вони будуть працювати, бо тотальної монополії Партія регіонів не здобула. Тому владна коаліція в цілому здобула перемогу, але в стратегічному плані я вважаю, що це виглядає не так. По-перше, ми отримали негативний імідж в очах міжнародної спільноти. По-друге, були несподівані і неприємні результати для Партії регіонів в тих областях, що є базовими для неї. Це і Луганськ, і Харків, і Запоріжжя. Тому, коли ми говоримо про перспективу виборів до парламенту, то маємо парадоксальну ситуацію", - наголосив він.
На думку Олександра Черненко, аби прибрати всі суперечності, необхідно ухвалити Вибірковий кодекс, про який говорять ще з 2002 року. "Головне, аби зараз цю тему не забазікали", - підсумував експерт.

Олексій Гарань:

В Україні закріплюється система влади, яка контролюється однією політичною силою від «верху» до «низу»

Науковий директор Школи політичної аналітики, професор НаУКМА Олексій Гарань зазначив, що сподіватися на чесні вибори після прийняття закону про місцеві вибори було наївною позицією. Так само як вважати ці вибори маркером на демократію.

Експерт також не схильний драматизувати перемогу партії влади, тому що вважає її відносною, враховуючи, як він каже, ту кількість людей, яка проголосувала ногами. «В абсолютних числах Партія регіонів втратила суттєво, – пояснює політолог. – Взяти хоча б Донецьку область, де регіонали не дорахувались 800 тисяч своїх виборців. А в масштабах країни це  ще більше».

Поза тим, аналітик бачить серйозну небезпеку в тому, що в Україні закріплюється така система влади, яка контролюється однією політичною силою від «верху» до «низу». І якщо ця система працюватиме на місцях, то небезпека переходу до авторитарного режиму, є цілком ймовірною, - застерігає Олексій Гарань.

Не скидає відповідальності експерт і з опозиції. На його думку, для того, щоб результати неможливо було сфальсифікувати, опозиції треба перемагати з суттєвим відривом, а не в 1– 2 %. «Від опозиції також залежало, наскільки були узгоджені кандидатури в мажоритарних округах , наскільки була зібрана достатня доказова база, щоб звертатися до судів». Однак в контексті цього, вважає політолог, опозиція не спрацювала належним чином.

Не погоджується Олексій Гарань і з тезою про те, що в Україні виборча система змінюється щоразу під вибори. «Виборча система, яка була прийнята ще за режиму Кучми 2003 року на основі закритих пропорційних списків, не змінювалась і залишалась на виборах і в 2006, і в 2007 роках, – пояснює експерт. – Насправді зміна виборчої системи відбулася напередодні саме цих місцевих виборів. І на чию користь це спрацювало – очевидний факт», – наголосив Олексій Гарань.
Тому, на думку політолога, наступна модифікація виборчого законодавства відбуватиметься на основі не того проекту, де пропонуються відкриті партійні списки, а радше на базі того, яка застосовувалась на нинішніх виборах: зі змішаною - 50 на 50 - системою виборів.

Олександр Вишняк:

В Україні все одно можна перемагати партію владу

На думку керівника фірми «Юкрейніан соціолоджі сервіс», завідувача відділу Інституту соціології НАН України Олександра Вишняка, ці вибори спростували певні міфи, які поширювалися в процесі виборчої кампанії.
По-перше, незважаючи навіть на те, що гра відбувалась не за правилами, український електорат не змінився за своїми уподобаннями.

По-друге, попри обіцянки виборцям обрати за мажоритарною системою тих кандидатів, яких вони добре знають і довіряють, вибори засвідчили, що за мажоритарною системою виграти може тільки влада і лояльний до влади бізнес. Наприклад, у Криму за мажоритарною системою Партія регіонів здобула 98% голосів, тоді як за пропорційною – 50%.

Соціолог відзначив, що розвіяно й той міф, що партія влади завдяки адмінресурсу набере тотальну більшість на місцевих виборах. Результати виборів показали, що фактично жодна партія, за винятком, "Свободи" не набрала на цих виборах більше, ніж на попередніх. І насамперед це стосується Партії регіонів. «Якщо порівнювати результати 2006 року, коли Партія регіонів була в опозиції до президента, і тими, що маємо зараз, – пояснив Олександр Вишняк, – то і тоді, і сьогодні Партія регіонів набрала трохи більше 30%. Однак цього разу ані в Тернополі, ані в Києві вибори не проводились, а якби проводились, то результат Партії регіонів був ще меншим, оскільки це не її регіони».

Олександр Вишняк констатував, що БЮТ набрав менше, але не настільки менше, якщо врахувати повну дезорганізацію і повний розпад його після президентських виборів. «Крім того, в двох регіонах – Львівській і Київській областях – БЮТ взагалі не включили до списків, а в двох – Києві і Тернополі, які є базовими регіонами БЮТ, вибори не проводилися. Тому і результат БЮТу значно менший, ніж міг би бути, - вважає соціолог.

Партія «Фронт змін» набрала стільки, скільки на попередніх президентських виборах. Олександр Вишняк пояснив, що враховуючи напіврозпад БЮТу і розпад «Нашої України», електорат яких перебував у пошуках прийнятної їм політсили, "Фронт змін" міг би зайняти цю нішу, але не зробив цього. Відтак соціолог вважає результат цієї партії невеликим.

Повного фіаско, на думку Олександра Вишняка, зазнала «Сильна Україна» Сергія Тігіпка. Причину експерт вбачає в тому, що у виборчих бюлетенях ніде не фігурувало прізвище лідера партії. Виборець не зміг надати перевагу «Сильній Україні» у відриві від імені Сергія Тігіпка, тому й результат був відповідний. Це, на думку соціолога, свідчить про несистемний характер цієї партії.

Єдину відчутну перемогу здобуло Всеукраїнське об’єднання «Свобода», але це сталось, на думку Вишняка, теж частково завдяки тому, що у Львівській і Київській областях БЮТ не брав участі.

Міфом Вишняк вважає і твердження, що на місцевих виборах явка була дуже низькою. На його переконання, вона як для місцевих виборів була навіть зависока. «Справа в тому, – пояснив експерт, – що активність виборців у всіх країнах залежить від важливості виборів. В Україні і  більшості європейських країн кількість виборців на президентських і парламентських виборах завжди була вища, ніж на місцевих. До того ж в Україні ніколи місцеві вибори не проводились окремо від парламентських, а були додатком до них, в результаті чого явка на них відповідала явці парламентських».

Олександр Вишняк також наголосив на тому, що ці вибори засвідчили:  в Україні все одно можна перемагати партію владу – приклади є як на Заході, так і на Сході України. «Але перемагати можна тоді , коли маєш справжніх кандидатів», - підсумував соціолог.

Олександр Палій:

У Партії регіонів вже немає стовідсоткової впевненості у вірності свого електорату


Політолог Олександр Палій не згоден з тим, що на місцевих виборах, як констатував Президент України, не було системних фальсифікацій. Експерт переконаний – були не просто системні, а тотальні фальсифікації. Олександр Палій порадив для наочності подивитись у YouTube сюжети, як на дільницях у Луганську, Харкові, Одесі та інших регіонах виносять мішки з виборчими бюлетенями – без рішень виборчих комісій і підписання протоколів… І все одно партії влади, незважаючи на тотальні фальсифікації, не вдалося збільшити результат, – зазначив Олександр Палій.
Крім того, експерт переконаний, що фальсифікації у тих регіонах, де влада мала б виграти вибори без порушень виборчих процесів, свідчать про те, що в цих регіонах вже немає стовідсоткової впевненості у вірності свого електорату. І саме тому, на думку Олександра Палія, пафосу в проведенні якомога швидших парламентських виборів у Партії регіонів не існує.


 

За матеріалами прес-служби "ДІ", ГОЛОС.UA, УКРАЇНСЬКОГО БІЗНЕС РЕСУРСУ


 

Інші новини


Початок   Попередня сторінка   1   2   3   4   5   Наступна сторінка   Кінець
^ Вгору