Євроатлантичний політ Грузії

30 березня 2012

70% населення Грузії підтримують вступ своєї країни до НАТО. Про це свідчать дані останніх соціологічних опитувань національних соціологічних інституцій. Такий високий показник представники громадських організацій та уряду Грузії пояснюють ефективною інформаційною кампанією, а також зовнішніми загрозами.  Агресія  Росії у  2008 році згуртувала націю й тепер грузини переконані – тільки колективна безпека, лише вступ до НАТО стане гарантією незалежності маленької кавказької країни.

Зміни, що відбулися в Грузії останніми роками, відчуваються тільки-но сходиш з трапа літака. Новозбудований термінал, привітний та професійний персонал прикордонників і митників, цивілізовані таксисти, які не хапають за руки новоприбулих пасажирів. А далі – охайно прибрані сквери, вулиці та площі Тбілісі. На диво чисте місто і це тієї пори, коли ще не прокинулась природа й не зацвіли знамениті тбіліські троянди.

Впадає в око велика кількість ремонтів. Багато вулиці рясно вкриті будівельними лісами. Ремонтуються фасади старих будівель, зводяться нові офісні приміщення та житлові квартали.

Відроджуватись Грузія стала зовсім недавно – лише років п’ять тому, коли тут почалися не декларовані, а справжні реформи. Найбільше завоювання, на яке звертають увагу  в Тбілісі – в країні поступово забувають про таке поняття, як корупція. Її не стало на так званому низовому рівні. Тепер тут не беруть хабарів в поліції, медичних та освітніх закладах, при реєстрації бізнесу. Хоча не все так просто й тут, і популярний в Україні  термін  «дах» або покровительство, також існує, якщо  ти хочеш,  наприклад, «просувати свій бізнес». Тому є  невдоволені підприємці, яких після реформи податкової системи змусили платити всі податки. Але потроху звикають і вони, а тому підприємництво в країні стає все більш прозорим і простішим.

Найбільша проблема Грузії – бідність та безробіття, яке за офіційними даними становить 45%. Водночас соціальне забезпечення поступово покращується.  І тепер середня зарплата працівників бюджетної сфери – лікарів, педагогів, працівників культури та соціальної сфери – становить близько 200 доларів. Найпрестижніше й найвигідніше в Грузії працювати держслужбовцев або бути в силових структурах.  Адже зарплата рядового поліціянта чи вояка – контрактника грузинської армії – близько 500 доларів, офіцера – 1000 доларів. І тому, щоб влаштуватись тут,  потрібно пройти неабиякий конкурсний відбір.

Незалежність, безпека країни, її територіальна цілісність, за даними тих же опитувань, входить до сфери життєвих пріоритетів громадян Грузії. Це  й зрозуміло, адже 20% території Грузії (Абхазія та Південна Осетія) й досі перебувають в окупації, а російська військова база дислокується на відстані всього 40 кілометрів від Тбілісі. І взагалі, як стверджують представники громадських організацій, Грузія сьогодні могла б стати членом НАТО, всі внутрішні передумови для цього є, але вирішальним є зовнішній фактор. Російська Федерація тепер «воює»  з Грузією  на політичних та економічних фронтах. Й досі існує ембарго на поставку грузинських товарів, а позиція Росії щодо вступу Грузії в НАТО також відома – Москва всіма способами перешкоджає Брюселю ухвалити рішення про прийняття Грузії до Альянсу.

І все ж таки, рано чи пізно, але Грузія таки стане членом Альянсу, переконані місцеві експерти. За словами голови Громадської ради оборони і безпеки Грузії  Іраклія Мчедішвілі, сьогодні головне завдання як урядових структур, так і громадських організацій –  це реальне  впровадження  в Грузії засадничих принципів НАТО: дотримання прав і демократичних свобод громадян, сприятливий інвестиційний клімат, боротьба з корупцією, незалежність судової системи, свобода слова, прозора виборча система. На відміну від України чимало громадських організацій Грузії, і саме ті, що провадять євроатлантичні проекти, отримують фінансування з державного бюджету. Щомісяця відбуваються засідання громадських рад при міністерствах  оборони та  закордонних справ,  де громадські активісти та члени уряду обговорюють й ухвалюють рішення щодо своїх подальших дій.

«У Грузії  не потрібно піарити НАТО, люди вже достатньо поінформовані щодо принципів й місії  Альянсу, – каже заступник директора Центру інформації НАТО в Грузії Георгій Капеладзе. – Наше головне завдання тепер – роз’яснювати, для чого нам НАТО. Ми розповідаємо людям, що НАТО нам потрібне не тільки для захисту від агресії. Ми пояснюємо, що НАТО – це  демократичні принципи, це справедлива судова система, що країни Альянсу є взірцем антикорупційної системи, що в країнах – членах НАТО високі соціальні стандарти й держава захищає людину.  Уряд Грузії витрачає на інформаційний Центр НАТО сього 10 тисяч євро на рік. Але цього достатньо, щоб утримувати в штаті 15 штатних працівників та офіси по всій Грузії, а також створити інформаційні куточки НАТО у вищих та середніх навчальних закладах, організаціях та на підприємствах».

Достатньо делікатна для просування Грузії в євроатлантичні структури – тема присутності грузинського військового контингенту в Афганістані. На сьогодні у цій гарячій точці перебуває близько тисячі грузинських вояків й найближчим часом ця цифра може подвоїтися. На чужій землі уже загинуло 15 грузинів. На думку головного редактора незалежного військового журналу «Арсенал»  Іраклія Аладашвілі, хоч би скільки Грузія посилала своїх військ до Афганістану, це не вплине на темпи її просування до НАТО. Тим часом, в разі загострення ситуації на кордонах Грузії найбільш боєздатна частина грузинського війська буде за тисячі кілометрів від батьківщини, переконаний журналіст.

Але з іншого боку, опонує Ваша Джебашвілі, експерт  Кавказького інституту миру, демократії та розвитку, присутність грузинських військовиків в Афганістані більшість населення розуміє як вимушену необхідність, і що натомість Грузія матиме міжнародні гарантії своєї безпеки. До того ж   грузинський контингент набуває в Афганістані    справжнього бойового досвіду.         

 

Грузія активно співробітничає з НАТО на офіційному рівні. Дуже активно працює комісія «Грузія - НАТО». Її засідання, за словами заступниці  міністра європейської та євроатлантичної інтеграції Єлени Хоштарія   відбуваються понад  30 разів на рік. Вчасно й повноцінно виконується річна програма інтеграції Грузіє в Євроатлантичний Альянс. Від чергового саміту Альянсу в Чикаго, що відбудеться у травні цього року грузини нічого сенсаційного для своєї країни  не очікують. Але переконані, що зустріч лідерів підтвердить й дасть новий поштовх співпраці.

Велику роботу  щодо роз’яснення суті НАТО проводить   Атлантична Рада Грузії.   ЇЇ очолюють авторитетні громадські діячі – колишній міністр оборони Давід Сухарулідзе

 

 

 

 

 

та колишній міністр закордонних справ  Іраклій Манагарішвілі.    Крім інформаційних заходів, які проводить ця громадська організація,  Атлантична Рада – це потужний аналітичний майданчик, а також центр консолідації всіх пронатовських структур –  громадських та урядових.       

 

Україну й українців у Грузії сприймають дуже позитивно. Тут сподіваються, що Україна стане тим локомотивом, який, незважаючи на внутрішні труднощі,  все ж вийде на  європейський напрямок розвитку. Тоді й Грузія, а за нею й інші країни Кавказу,  зможуть остаточно порвати з колишнім радянським і теперішнім неоколоніальним режимом і стати на шлях демократичного й безпечного розвитку.   

 

Відвідавши громадські організації, які провадять євроатлантичну інформаційну кампанію в Грузії, у рамках проекту «Громадська участь у підготовці та веденні інформаційної кампанії щодо НАТО в Україні: застосування досвіду Грузії через синергію експертно-аналітичних центрів країн Чорноморського регіону» співробітники фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва використають досвід грузинських колег у своїй роботі.

Юрій Горбань

Київ – Тбілісі – Київ

Поїздка здійснена за підтримки Фонду Black Sea Trust

Фото автора.
Інші новини


Початок   Попередня сторінка   1   2   3   4   5   Наступна сторінка   Кінець
^ Вгору