Корупція у вишах: тісна спайка викладачів і студентів?

21 червня 2011

На запитання про основну причину хабарництва у вищих навчальних закладах 60% студентів відповіли, що їм легше заплатити, ніж вивчити. Про це під час круглого столу «Корупція у вищих навчальних закладах: як її здолати?» заявила директор фонду «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва Ірина Бекешкіна, навівши дані загальнонаціонального опитування студентів.

«Хабарі у вищій школі стали звичним явищем, – зазначила соціолог. – І немєа відмінності між вишами залежно від форми власності, географічного місця розташування, факультетів. Щоправда, частіше хабарництво поширено в юридичних навчальних закладах, але це тільки у відсотках, за сумами хабарів економічні факультети перевищують юридичні. Найменше хабарництва у технічних і природничих навчальних закладах, але там теж беруть хабарі».
І хоч ініціатива йде з самого студентського середовища, наголосила експерт, проте 15% студентів все ж поскаржилися, що тиск викладачів у цьому плані теж існує.
«Склався такий собі симбіоз, де всім зручно жити: зручно викладачам, бо свої низькі зарплати вони компенсують хабарами, і зручно студентам, тому що їм не треба вчитися і диплом гарантовано», – пояснила І.Бекешкіна.

Експерт також навела цифру, яку вважає певним вироком сучасній освіті в Україні. «52% студентів висловили бажання взагалі вчитись закордоном, але вони не можуть цього зробити, тому що у них немає на це коштів. І таке прагнення молоді здобувати знання за межами країни ще раз підтверджує, що вища освіта сьогодні в нас не дуже якісна і не дуже чесна», – підсумувала соціолог.

Першим важливим кроком у боротьбі з корупцією в освіті має бути визнання цієї проблеми на всіх рівнях. Таку думку висловила керівник освітніх проектів Центру дослідження суспільства Національного університету «Києво-Могилянська академія» Інна Совсун. За її словами, коли політики перебувають в опозиції вони одностайно твердять, що система вищої освіти цілковито корумпована, тільки-но вони потрапляють до влади, не будучи спроможними побороти цієї проблеми, вони одразу говорять, що корупція не така вже й висока. Тому, на переконання фахівця, питання корупції має бути артикульоване, достатньо проговорене, бо боротьби з нею не буде доти, допоки влада не визнає, що ця проблема існує. «Соціологічні дослідження, що його реалізували «Демініціативи», опитавши студентів та експертів, значущі насамперед тому, що вони дають дійсні наукові підтвердження, що корупція у вищій освіті існує і що це дуже серйозна суспільна проблема», – наголосила Інна Совсун.

Щоб її подолати, вважає вона, потрібна зміна суспільних відносин. «Необхідно, щоб в суспільстві з’явився запит на освіту, яка була б якісною, яка здобувалася б унаслідок навчання, а не внаслідок проплати за диплом». Неефективною буде боротьба з корупцією і доти, допоки у викладачів залишатимуться низькі зарплати. Фахівець зауважила: «Загалом середня зарплата в освітній сфері становить близько 2200 грн, у вищій освіті, зокрема, трохи вища – 3050 грн. Тому питання оплати праці викладачів ключове у вирішенні проблеми корупції. На жаль, сьогодні ми не спостерігаємо якихось кроків з боку міністра, а бачимо лише те, що витрати державного бюджету на оплату праці не зростають», – підсумувала Інна Совсун.

В свою чергу, заступник директора департаменту вищої освіти Міносвіти Микола Фоменко нагадав, що його відомство протягом останніх років веде практику консультативного телефону (486-78-48) і громадської приймальні громадян. Тож, за статистикою сплеск звернень до Міносвіти сягав у 2009 році, коли воно отримало близько 2700 дзвінків на консультативний телефон з різноманітних питань. Цього року за останні два тижні надійшло близько сотні звернень, з яких шість стосувалися корупції у вишах –и студенти повідомляли про випадки вимагання у них хабарів з боку викладачів.
Чекають у Міністерстві освіти і на співпрацю з органами студентського самоврядування. «Фактично найбільше знають, хто вимагає хабарі, в студентському середовищі. Студенти самі передають цю інформацію з курсу на курс, формують імідж викладачів. У цих питаннях ми готові до співпраці саме з органами студентського самоврядування. Тим більше, що згідно із законом про вищу освіту, 10% складу вчених рад становить студентський актив», – зазначив чиновник.

Причину корупції у вишах громадський активіст, екс-голова Студентської колегії Національного університету «Києво-Могилянська Академія» Єгор Стадний бачить ще й у тому, що український студент надто перевантажений у навчанні. «Вища освіта в Україні хворіє на страшенне перенавантаження студентів, – зазначив Єгор Стадний. – Підраховано, що за 4 роки бакалаврату український студент змушений слухати 8640 год, тоді як європейський – від 4680 до 6500 годин. Відтак він просто не має змоги засвоїти матеріал. Від цього –й низька якість освіти, й намагання простіше скласти іспити».
Єгор Стадний вважає, що всі дороги ведуть до міністерства, яке своїм наказом визначає кількість годин в одному кредиті, а далі ректори вирішують вигідну норму годин, аби мати більше змоги нормально виплачувати зарплатню. «Тому що зарплатня викладачів ґрунтується якраз таки на обсязі годин, – пояснив студентський активіст, – чим більше студенти будуть слухати певний курс, тим більше можливості у викладача отримувати повну ставку».

Законопроект "Про вищу освіту", що укорінює виродження системи вищої освіти зсередини, приймуть ще до кінця цієї парламентської сесії. Про це під час круглого столу повідомила народний депутат, голова підкомітету базової освіти профільного комітету у Верховній раді Леся Оробець.

"Сьогодні у нас у парламенті був день Кабміну, і дехто наважився прийти повідповідати на наші запитання. Так от, пан Тігіпко, на жаль, підтвердив мою інформацію про те, що на наступну середу на розгляд Кабінету міністрів виноситься Закон "Про вищу освіту", - сказала депутат.
За її прогнозами, наступним кроком стане прийняття закону у Верховній Раді.
"На останній тиждень цієї сесії, а це початок липня, цей закон буде на ура, космічними темпами проголосований", - уточнила вона.

Водночас депутат запропонувала замислитись, чому Адміністрація Президента раптом проведе той закон, який категорично не відповідає карті реформ президента, не відповідає всім його публічним заявам і обіцянкам. «Мене це теж дивувало, допоки я не почула аргументи, якими Табачник переконує своїх однопартійців і колег по Кабінету міністрів протягти його законопроект, – зазначила Леся Оробець. – Ви тільки не смійтеся, Табачник обіцяє, що через цей закон він зможе змусити студентів правильно голосувати на виборах. Запроваджуючи систему узалежнення студентів від ректорів через систему виставлення оцінки, систему адміністративної вертикалі, яку цим законом вибудовує міністр, він зможе впливати і обіцяє мільйони голосів як на парламентських, так і на президентських виборах», – констатувала депутат.

 

Інші новини


Початок   Попередня сторінка   1   2   3   4   5   Наступна сторінка   Кінець
^ Вгору