Кпуглий стіл "Вступ до НАТО і інформаційна атака проти України"

8 липня 2008

За даними Фонду «Демократичних ініціатив», лише 13% громадян протягом цього року доводилося знайомитися з інформаційними матеріалами щодо НАТО у засобах масової інформації. А соціологи Центру Разумкова дослідили, що більшість інформації про НАТО та вступ України до ЄС українське населення черпає з проросійських інформаційних каналів.
Якою є ця інформація, неважко здогадатися, адже з боку Російської Федерації сьогодні ведеться активна кампанія проти вступу України, а також Грузії, до НАТО. Адекватною відповіддю України на цей інформаційний тиск може бути тільки власний якісний інформаційний продукт, активна конкуренція гасел та ідей. На цьому наголосили  учасники круглого столу "Вступ до НАТО й інформаційна атака проти України", організованого Фондом "Демократичні ініціативи" в Українському національному інформаційному агентстві УКРІНФОРМ.


У круглому столі взяли участь шеф-редактор тижневика «Главред» і автор спецпроекту «Щоденник євроатлантиста» Олена Гетьманчук, екс-начальник Головного управління розвідки МО України Олександр Галака, експерт з питань міжнародної безпеки Євген Жеребецький, журналіст сайту «Тема» Олег Єльцов, шеф-редактор Інтернет-видання «Трибуна» Євген Лауер, директор Фонду «Демократичні ініціативи» Ілько Кучерів.

Позиція Росії до вступу України до НАТО завжди була різкою. Росія визначила свої стратегічні пріоритети і один із них – не допустити розширення НАТО на Схід. На жаль, в українському суспільстві більшість громадян не визначилась щодо НАТО і цим намагається скористатись східний сусід, вдаючись до всіляких заходів, зокрема й інформаційного тиску, наголосив колишній начальник Головного управління розвідки МОУ Олександр Галака. Експерт повідомив, що одне із завдань розвідувальних органів є виявлення небезпек, зокрема і в інформаційному просторі, з чим розвідувальні структури сьогодні більш-менш справляються.. А от функції захисту інформаційної сфери в Україні, на думку О.Галаки, не виконує ніхто. Досі в Україні немає реального координуючого органу, який опікувався б цим. Київ на сьогодні "програє боротьбу в інформаційному просторі", вважає експерт. На його думку, відновлюється стратегічне протистояння, формується, як мінімум, двополюсний світ, тому від сьогоднішньої позиції України залежатиме, "з якого боку барикади вона опиниться".

Експерт з проблем міжнародної безпеки Євген Жеребецький наголосив, що Росія у даному разі захищає свої національні інтереси:
З моменту як Україна здобула незалежність, майже 17 років Москва веде інформаційну війну проти України у своїх, зарубіжних і українських ЗМІ і в Інтернеті. Немає сумніву, що чим ближче Україна наближатиметься до повноправного членства в НАТО – тим запеклішою і брутальнішою буде антиукраїнська пропаганда в підконтрольних Кремлю ЗМІ і атаки на проукраїнські ЗМІ. Оскільки перед нами в найближчому майбутньому стоїть референдум про вступ до НАТО, така антиукраїнська і антизахідна підривна діяльність вкрай небезпечна. Якщо українська влада і суспільство не дадуть жорсткої і адекватної відповіді на неспровоковане втручання в наш інформаційний простір – Україна програє референдум, а з ним – і своє майбутнє.

Євген Жеребецький вважає , що ми повинні ставити питання до української влади, яка має показати хоч якісь «зуби», проводити, у свою чергу, власну інформаційну політику.

Водночас експерти погодилися, що більшість проблем у питанні євроатлантичної інтеграції лежить всередині України. Зокрема, це питання наявності суспільного консенсусу, який свого часу мав місце у країнах Балтії, та якого вдалося досягти у Словаччині.
Побіжно шеф-редактор Інтернет-видання «Трибуна» Євген Лауер наголосив, що вступ до НАТО неприйнятний для значної частини громадян України, зокрема на Сході держави та в Криму, а тому педалювати цю тему означає наражатись на негативне сприйняття її населенням.






Шеф-редактор тижневика «Главред» Олена Гетьманчук у свою чергу відзначила, що сьогодні на українських телеканалах майже відсутні дискусії з питання приєднання України до НАТО. За її словами, сплеск таких дискусій мав місце лише напередодні саміту у Бухаресті, на якому йшлося про можливе надання Україні ПДЧ.

Журналістка зазначила, що в інших країнах – нових-членах НАТО – на етапі виконання ПДЧ відверто негативні статті про Альянс були фактично відсутні у найвпливовіших виданнях, оскільки самі редактори та журналісти не бажали підігрувати опонентам членства. А в найпопулярніших виданнях України переважають якраз досить скептичні матеріали, отож – інформаційна кампанія про НАТО фактично здійснюється не лише російськими медіа, а й, власне, українськими.

На думку Олени Гетьманчук, як євроатлантично спрямовані політики, так і неурядові організації мають створювати якомога більше цікавих інформаційних приводів, аби у журналістів виникало бажання їх висвітлювати і хоча б таким чином доносити аргументацію прихильників членства в НАТО до населення. Інакше, нам не уникнути ситуації, коли на телеканалах у новинах фігуруватимуть здебільшого мітинги проти НАТО, що їх організовують прогресивні-соціалісти.

Вона також звернула увагу на необхідності чітко окреслити позиції України у світовому інформаційному просторі. За її словами, наші політики та експерти недостатньо друкуються у західних ЗМІ, тому за кордоном переважно користуються інформацією, наданою Москвою.

Її слова підтвердив директор Фонду "Демократичні ініціативи" Ілько Кучерів, продемонструвавши вкладку в газеті "Вашингтон Пост", надруковану на правах реклами й замовлену та сплачену Росією. На 8 сторінках там йдеться про негативні наслідки приєднання України до Альянсу. За словами експерта, вартість такої вкладки 480 тисяч доларів США, й замовляється вона приблизно 15 разів на рік. Тобто тільки цій газеті Росія платить приблизно 7 млн доларів за свою кампанію проти вступу України до НАТО і просування своїх ідей. Україна нічого подібного в цьому напрямку не робить.
 






В свою чергу журналіст сайту «Тема» Олег Єльцов не бачить інформаційної атаки проти України у зв’язку із бажанням вступити до НАТО:
Інформаційний тиск інших держав – нормальний процес. Але ми цьому не опираємось, не здійснюємо контрнаступів, не конкуруємо. Єдиний "креатив" – заборонити російську мову (а чому не англійську?) й примусити все перекладати на українську. А єдиний можливий спосіб захисту – це контрнаступ, це конкуренція ідеями, гаслами, цікавими програмами, творами, проектами. Тут ми пасемо задніх. Інтелігенція і влада лише не втомлюються клястися у любові до України.

Учасники круглого столу зійшлися на тому, що не бути Україні в НАТО доки весь український інформаційний простір не усвідомить і не с скоординує свою діяльність в бік постійного і правдивого інформування населення про НАТО. Як це робилось у країнах Балтії та Словаччині.

Достойна інформаційна відповідь російській інформаційній кампанії проти України в НАТО, зробила висновок Олени Гетьманчук, насправді не має залежати від кількості фінансування до тієї міри, як прийнято вважати – оскільки цей ресурс у будь-якому разі буде меншим, ніж той, яким володіє Росія. На думку шеф-редактор тижневика «Главред», набагато важливішим є зацікавлення самих журналістів та топ-менеджерів українських медіа у висвітленні переваг членства України в НАТО (чи, якщо говорити конкретно про нинішній етап розвитку відносин між Україною та НАТО – переваг від виконання Плану дій щодо членства) та бажання розвінчувати міфи, пов’язані з просуванням України до НАТО, які активно нав’язуються противниками такого кроку.

Учасники круглого столу також жваво дискутували навколо того, що тема НАТО "нецікава для ЗМІ", яким вигідніше поширювати "комерційні матеріали", а також для самого населення, яке більше турбують нагальні проблеми.

Фонд "Демократичні ініціативи" має намір провести близько 50 "круглих столів" та заходів у Всеукраїнському прес-центрі агентства УКРІНФОРМ, спрямованих на те, щоб зібрати аргументи і думки з питання розбудови повноцінної сильної Української держави. З осені, зокрема, планується проводити відео-конференції з прямими включенням з різних країн

 

Інші новини


Початок   Попередня сторінка   1   2   3   4   5   Наступна сторінка   Кінець
^ Вгору