Анатолій РУЧКА: Зубожівши, населення менше дбає про освіту, самореалізацію, демократію та незалежність, а більше -? про сім’ю, здоров’я та дітей

5 серпня 2011

Вже 20 років поспіль Інститут соціології НАН України за власною методологією досліджує ціннісні орієнтації українського населення, аналізуючи їх зміну чи, навпаки, сталість. Починаючи з 1991 року, проведено вже сім опитувань населення за програмою «Аксіо-моніторингу» інституту.

Як розповів головний науковий співробітник Інституту соціології НАН України Анатолій Ручка, перше опитування населення щодо пріоритету його цінностей було проведено якраз після ухвалення Верховною Радою Акта про незалежність України й напередодні референдуму про підтвердження цього документа. По суті, як пояснив науковець, перше опитування мало справу з ментальністю ще радянських людей. На тоді було встановлено першу ієрархію цінностей, яка засвідчила, що пріоритетними на той час були так звані життєві цінності, які охоплюють здоров’я, сім’ю, дітей і добробут. Друге місце, за словами науковця, посідали цінності соціального комфорту, які акцентують увагу на взаємовідносинах між людьми, традиційних цінностях життя у соціумі. Третє місце було відведено синдрому ціннісної реалізації, тобто цінностям, пов’язаним із розвитком, самореалізацією особистості. Сюди входять і цікава робота, і підвищення освітнього рівня, і розширення культурного світогляду, це й індивідуальна самостійність або незалежність. Синдром цінностей під назвою «демократія» посів четверте місце у загальній ціннісній системі опитування людей. Цими цінностями були державна незалежність країни, демократичний розвиток країни, свобода слова, демократичний контроль за рішеннями влади, участь у політичному житті, можливість підприємницької ініціативи.

Анатолій Ручка зазначив, що за 20 років становлення держави ціннісні пріоритети населення змінювались кілька разів, і науковці вивели цьому явищу певну закономірність.

«Якщо у 1992?-94 рр., коли почалися масове зубожіння населення, падіння виробництва, інфляція, значення життєвих цінностей підвищилось, натомість важливість соціального комфорту, самореалізації та демократії різко впали, то десь із 1998 року, коли поступово почалися оздоровчі процеси, і вже у 2003 році, коли населення все більше адаптувалося до нових соціо-економічних реалій, разом із зростанням ваги життєвих цінностей почали виправлятися й індекси самореалізації та демократії, - пояснив А.Ручка. - Більше того, у 2003 році ці цінніості досягають кульмінації, тобто найбільших індексів. Наприклад, індекс соціального комфорту у ціннісній ієрархії починає поступатись місцем індексу самореалізації. Це свідчить про те, що соціальний комфорт, тобто колективістські цінності почали поступатись місцем індивідуалізму. Адже самореалізація якраз і є яскравим проявом індивідуалізму».

Саме у 2003 році соціологи відзначали суттєву зміну ціннісних пріоритетів населення, пригадує науковець. «І наче можна було очікувати, що відповідно до покращення життя індекси самореалізації, демократії також зростатимуть, аж раптом, з 2006 року, знову спостерігається їх падіння. А якщо пригадати, то в 2008?-2009 рр. в країні запанувала фінансова криза. Тож чи не напередодні погіршання життя громадян життєві цінності набули пріоритету, сягнувши тих показників, що спостерігались на початку 1992 року?», - зауважив А.Ручка.

Відтак, за словами науковця, соціологи дійшли висновку, що саме погіршення об’єктивних можливостей в країні веде до зростання значення життєвих цінностей, а інші ціннісні орієнтації відходять на периферію.
 



Початок   Попередня сторінка   1   2   3   4   5   Наступна сторінка   Кінець
^ Вгору