Кому вигідне, а кому не вигідне зовнішнє незалежне оцінювання

13 липня 2010

Вступ до вишів за результатами тестів в останні два роки значно зменшив хабарництво, дав змогу безкоштовно навчатися талановитій і обдарованій молоді.
Однак є категорія людей, яка зазнала збитків і не має вигоди від цього нововведення. Вони очікують на реванш і виступають проти системи, яка успішно працювала останні два роки.


– На початку запровадження зовнішнього незалежного тестування Міносвіти знало, що всі вищі урядовці будуть за ЗНО, аж поки воно не торкнеться їх особисто, – так розпочав свою розмову екс-заступник міністра освіти і науки, керівник громадського об'єднання "Центр громадського обговорення" Павло Полянський під час круглого столу за участі експертів «ЗНО: позитиви, негативи та шляхи вдосконалення», організованого Фондом «Демократичні ініціативи» і мені Ілька Кучеріва. – Однак торік такі тенденції почали виразно проявлятися.
Серед когорти незацікавлених – й так звані представники "золотої молоді", які звикли, що все продається і купується.
Павло Полянський зазначив, що у програші опинились грошовиті батьки, які поклали все своє життя на заробляння грошей, а тепер виявилося, що гроші не спрацьовують, щоб купити місце у престижному виші.
Серед невдоволених і каста чиновників районної та обласної ланки, які вважають себе вершителями доль людських. А також – не надто фахові репетитори, які брали добрячі кошти за уроки, так нічого й не навчивши абітурієнтів
Певне незадоволення висловлюють і викладачі середніх шкіл, які були не вчителями, а простими урокодавцями.
Постраждали, на думку Павла Полянського, й різні об'єднання квартироздавачів, які у великих містах щороку в період вступної кампанії мали колосальний зиск від напливу абітурієнтів та їхніх батьків, які впродовж місяця винаймали квартири і платили господарям добрі гроші.
Низка експертів наголосили, що проти зовнішнього незалежного оцінювання виступають й ректори тих вишів, у які студенти після складання тестів і здобуття гарних балів не йдуть. Такі виші не витримують конкуренції. А ще не зовсім зацікавлені у ЗНО й українські університети. Таку думку висловив президент Національного університету "Києво-Могилянська академія" Сергій Квіт :
– В усьому світі головним замовником зовнішнього тестування або інших його відповідників у різних країнах є не так суспільство, як самі університети, які зацікавлені в об'єктивному оцінюванні абітурієнтів, - зазначив С.Квіт. – Закордонні університети зацікавлені в тому, щоб отримати найкращих студентів. В Україні ж університети не є замовниками тестування. Тому ці установи найбільш не зацікавлені на сьогодні у ЗНО.

Решта ж українського соціуму, а це приблизно 72 відсотки, на що вказують соціологічні дослідження, за словами експекртів, рішуче виступають за систему ЗНО.
 



Початок   Попередня сторінка   1   2   3   4   5   Наступна сторінка   Кінець
^ Вгору