Володимир Ковтунець: Майже половина випускників шкіл не знають предмети на ті оцінки, які їм виставляють у школі

22 лютого 2012

Попри те, що нічим прикметним цьогорічна вступна кампанія не відзначатиметься, все ж деякі особливості вона матиме. Про це під час круглого столу сказав експерт альянсу «Програма сприяння зовнішньому тестуванню в Україні (USETI) Володимир Ковтунець. Першою особливість є те, що доступ до ВНЗ ІІI та IV рівнів акредитацій отримає той, хто має результат ЗНО з кожного предмета не менше ніж 140 балів, тоді як раніше допускались до іспитів 124 бали. Ще однією особливістю стане те, що у системі «Конкурс» з’являться списки абітурієнтів, які подаватимуть документи до ВНЗ І та ІІ рівнів акредитації, проте тільки ті, які вступатимуть на основі повної загальної середньої освіти.

Володимир Ковтунець пояснив, що нинішнього року система «Конкурс» так само функціонуватиме, але тепер дані надходитимуть безпосередньо від приймальних комісій. «Ми їх отримуватимемо з єдиної Державної електронної бази з питань освіти, і якщо ця база належним чином спрацює, то вдасться своєчасно та об’єктивно забезпечити інформацією абітурієнтів», – зауважив експерт і додав, що на сьогодні програмами клієнтського забезпечення «Конкурс» користується понад 100 навчальних закладів ІІІ та IV рівнів акредитації. Нині вони модифікуються, адаптуються, щоб за їх допомогою подавати об’єктивні дані.

Володимир Ковтунець звернув увагу і на проблему підрахунку середнього бала атестата та балів за навчання на підготовчому відділенні, яка активно дискутується нині у зв’язку з розробкою Закону про вищу освіту.
«USETI систематично проводить дослідження аналізу даних зовнішнього незалежного оцінювання і даних шкільних атестатів, – зазначив експерт. – За результатами цих досліджень, майже половина випускників шкіл не знають предмети на ті оцінки, які їм виставляють у школі».

Експерт пояснив, що ЗНО вводилось задля того, аби бути об’єктивним критерієм відбору студентів. Воно має корелюватися з результатами навчання в середній школі, так як і ЗНО, і шкільні іспити вимірюють той самий показник – знання шкільних предметів. Власне, у 2008 та 2009 роках кореляція ЗНО і результатів навчання на 1-му курсі залишалася досить високою, понад 40%. Водночас, як зазначив Володимир Ковтунець, вже другий рік поспіль у середньому по державі зі всіх абітурієнтів, які вступали до вишів ІІ та ІІІ рівня акредитації, кореляція становить 40–50%.

Володимир Ковтунець наголосив, що з проаналізованих минулорічної вступної кампанії 800 тисяч заявок, у 100 тисяч вступників середній бал атестата перевищував середній бал ЗНО більш як на 25 пунктів, а ще близько у 600 чоловік була різниця в 50 пунктів.
«За яким критерієм виставляють бали в атестатах, нікому не зрозуміло. Далі ще гірше. У золотих медалістів кореляція становить лише 32%. Оцінка в атестаті не показує нічого абсолютно, – сказав експерт. – Щодо переможців наукових робіт Малої Академії наук, то кореляція оцінок у них становить 20– 32%, а у переможців олімпіад і дипломантів МАН ІІІ ступеня кореляція – 32%. Парадокс ситуації полягає в тому, що ті, хто має нижчі дипломи МАН, показують кращі результати ЗНО».

Щодо переможців олімпіад, то учасники міжнародних змагань мають найвищу кореляцію – 73%, призери 4 етапу, які отримали диплом 1 ступеня, – 68%, а вже призери 4 етапу з диплом 3 ступеня – 32%.
Згідно з результатами дослідження USETI, під час якого було проведено аналіз даних ЗНО та успішності студентів на перших курсах, нічого не вирішує і творчий конкурс. Так, творчий конкурс за спеціальністю «Журналістика» у вишах, за словами експерта, не відображає реальних знань.

Володимир Ковтунець наголосив, що за результатами ЗНО 2008–2011 років кореляція творчого конкурсу дає позитивні результати лише за художніми або ж спортивним напрямами. «Творчий конкурс нічого не вимірює, він лише погіршує відбір. Раніше, в 2008 році, ми показали, що конкурс з іноземної мови також погіршує якість відбору на спеціальності: міжнародні відносини, міжнародна економіка, філологія тощо», – сказав він.

Щодо потрібності підготовчого відділення, то, на думку Володимира Ковтунця, для технічних вузів таке відділення необхідне, тим паче, що кореляція випускників підготовчого відділення показує високу цифру, принаймні вищу ніж в середньому по країні – 54%. Експерт вважає, що зважаючи на проблеми технічних вузів з набором студентів на природничі та фізико-математичні напрями, для них підготовчі відділення залишаються єдиним виходом зберегти свого талановитого студента. Однак систему вартості підготовки, на думку експерта, слід переглядати, бо вона невиправдано завищена.

«Ми провели з ректорами ВНЗ 6 семінарів, на яких обговорювали проблему, як вдосконалювати ЗНО, дістали низку цікавих пропозицій, які б давали ректорату більше прав щодо використання результатів ЗНО, зокрема різні способи підрахунку конкурсного бала. Ці пропозиції зараз з’явилися в проекті Закону про вищу освіту, який закінчила готувати робоча група під керівництвом Михайла Згуровського. І хоч подібна деталізація в Законі, може, виглядає не зовсім нормальною, проте розумні моделі, які сповна використовували б результати ЗНО і дозволяли б оптимізувати форми відбору, мали би бути там прописані. На жаль, через Міністерство освіти ці пропозиції вже другий рік поспіль не проходять», – підсумував Володимир Ковтунець.
 



Початок   Попередня сторінка   1   2   3   4   5   Наступна сторінка   Кінець
^ Вгору