Олександр РЕЗНІК. Динаміка громадсько-політичних практик і протестних настроїв в Україні

10 серпня 2011

Олександр Резнік, науковий співробітник Інституту соціології НАН України,кандидат соціологічних наук

Динаміка громадсько-політичних практик і протестних настроїв в Україні*

Результати чотирьох опитувань дають змогу спостерігати динаміку громадсько-політичних практик у роки інтенсивних політичних перетворень в Україні (див. табл. 1). Порівнюючи результати досліджень, треба мати на увазі, що після піку громадянської активності, спричиненого президентськими виборами 2004 року, зниження залученості населення до громадсько-політичних заходів було неминучим.

 Таблиця 1
 

 Динаміка відповідей населення України на запитання: “У яких громадсько-політичних заходах Ви особисто брали участь упродовж останніх 12 місяців?” (%) 

Варіанти відповіді
2006
2007
2009
2011

Переконував друзів, близьких, знайомих у правоті своїх політичних поглядів

22,5
12,1
10,2
10,3

Носив символіку політичного характеру

7,8
1,7
2,1
1,9

Вступав у контакт з офіційними представниками влади

3,9
2,3
1,3
1,5

Вступав у контакт з активістами політичних організацій

6,3
2,7
2,7
3,8

Брав участь у роботі передвиборних штабів

8,2

Брав участь у роботі громадських організацій

-
2,9
2,4
2,6

Розсилав повідомлення політичного змісту через мобільний телефон та електронну пошту

0,8
0,2
2,5
0,3

Збирав підписи під колективними зверненнями

3,1
1,9
0,4
2,0

Не купляв певні товари з політичних міркувань

2,9
2,2
2,7
0,9

Брав участь у законних мітинґах i демонстраціях

7,9
4,9
4,0
3,1
Брав участь у голодуваннях протесту
0,3
0,2
0,2
0,1

Брав участь у бойкоті (відмовлявся виконувати рішення адміністрації, органів влади)

0,2
0,3
0,4
0,4

Брав участь у несанкціонованих мітинґах, демонстраціях чи страйках

0,6
0,3
0,6
0,6
Пікетував державні установи
0,7
0,3
0,4
0,4
Блокував шляхи сполучення
0,2
0,2
0,4
0,3

Брав участь у захопленні будівель державних установ

0,1
0,1
0,1
0,0
Інше
0,7
0,7
0,1
0,9

У жодному із таких заходів участі не брав

64,7
79,9
83,7
78,3
ГРОМАДСЬКО-ПОЛІТИЧНІ ПРАКТИКИ ЗАГАЛОМ
35,3
20,1
16,3
17,6

 

Примітка. Сума відсотків перевищує 100%, оскільки респондент міг обрати більш як один варіант відповіді.

Привертає увагу те, що серед населення України поширеніші ті практики, які пов’язані з виборчими кампаніями. Парламентські вибори 2006 року певною мірою продовжили змагання політичних сил і відтворювали попередні методи аґітації. Однак уже наступного, 2007 року політична активізація, спричинена розпуском парламенту, не набула такого поширення, як у минулому. Участь у переважній більшості форм громадсько-політичних заходів істотно знизилася - майже удвічі. Особливо відчутним стало зниження показників таких форм, як переконування інших у правоті своїх політичних поглядів, носіння політичної символіки та контактування з політичними активістами. Водночас у 2009 році дещо зросла така новітня форма громадянських практик, як розсилка повідомлень політичного змісту через мобільний телефон та електронну пошту. Загалом відбулося відчутне зниження громадсько-політичних практик: від 35,3% 2006 року до 16,3% 2009 року та 17,6 % 2011 року.

 

*Повністю статтю буде надруковано у книжці «20 років незалежності: моніторинг соціальних змін», що її готує до друку Інститут соціології НАН України.

 
 
 


Початок   Попередня сторінка   1   2   3   4   5   Наступна сторінка   Кінець
^ Вгору