Павло Полянський: Для якості нового закону про вищу освіту найкраще було б, аби він розглядався Верховною Радою нового скликання

23 лютого 2012

Від ідеї «протискування» нового закону про вищу освіту до Верховної Ради в теперішньому її складі слід відмовитись. Так вважає голова правління ГО «Центр освітнього моніторингу» Павло Полянський, який переконаний, що за нинішньої занадто високої політизації цього законопроекту варто було б обмежитися лише внесенням змін в контексті конституювання ЗНО.

Експерт нагадав, що на сьогодні у роботі перебуває три законопроекти про вищу освіту – урядовий під орудою Михайла Згуровського, законопроект Арсенія Яценюка–Лесі Оробець і законопроект Юрія Мірошниченка. І така кількість робочих варіантів є, на думку освітянина, заслугою, зокрема, й громадянського суспільства, яке не дає розслабитись владі, залучаючи до обговорення цього питання багато людей.

Крім того, як зазначив експерт, діяльність урядової робочої групи з доопрацювання проекту закону, яку очолив виконувач обов'язків ректора Національного технічного університету «КПІ» Михайло Згуровський, теж показала цікаві уроки. «Насамперед те, що має бути співпраця з експертним середовищем і різноспрямованими студентськими організаціями, тоді є помітний поступ і прогрес, – наголосив Павло Полянський. – Це головний урок, який може знадобитися при розробленні будь-якого документа в царині освіти в цілому. Другий урок – очолювати такі амбітні проекти, як розроблення резонансного у суспільному значенні законопроекту, неодмінно має харазматична особистість, яка має довіру більшості людей».

Експерт припустив, що, зміна керівництва робочої групи з доопрацювання проекту закону була певною тактикою Кабміну, аби деперсоніфікувати урядовий проект від прізвища Табачника і зняти цим певну напругу. Однак у цьому сенсі, на думку освітянина, головним є не тактика, а результат. «У підсумку, цей законопроект став кращим, ніж законопроект, розроблений профільним міністерством», – констатував Павло Полянський.

Керівник Центру освітнього моніторингу зазначив, що його громадська організація співпрацює з усіма робочими групами, і лише після того, як один із трьох законопроектів буде схвалений Верховною Радою у першому читанні, вважатимемо його фаворитом. «Тоді всі інші можуть долучитися до його опрацювання, – зазначив освітянин. – На сьогодні ж всі три проекти перебувають в абсолютно однаковому правовому полі. Ніхто з них не має преваг ані юридичних, ані процедурних».

Однак Павло Полянський переконаний, що для якості нового закону про вищу освіту найкраще було б, аби він розглядався Верховною Радою нового скликання. «Крім того, мені здається, що було б не зовсім природно, якби раптом на загальному тлі політичної атмосфери в країні і тої моделі державної влади, котру намагаються вибудовувати сьогодні, з’явиться закон в галузі освіти, котрий унеможливлював би зловживання, адміністративне управління, унеможливлював би те, що називають корупцією, – зіронізував експерт. – Це було б справді щось таке незвичне, адже в усіх інших галузях життя всі ці недоліки є, аж раптом освіта стала би такою окремішньою і незаплямованою, як «біле ягнятко». Мені здається, що так тепер не може бути, на жаль. Тому що ті тенденції політичної моделі, котру намагаються сьогодні вибудувати в Україні, пронизують законопроект навіть у тій теперішній редакції, якій він».

Щодо вступної кампанії-2012, то в ній Павло Полянський якихось особливостей не бачить. Проте, на його думку, важливою є інша річ – розпочинається вступна кампанія, а обсяги державного замовлення невідомі. «Звернімо увагу, бюджет уже прийнятий, а обсяги державного замовлення не визначені, – зауважив освітянин. – Хоч формування держзамовлення має бути за визначенням органічною складовою бюджетного процесу. Крім того, для вступників і їхніх батьків має велике значення, які у них шанси вступити на бюджетне навчання».

На думку експерта, існує лише три критерії при формуванні державного замовлення: поточні та перспективні потреби р ринку; спроможність держбюджету профінансувати коштом платників податку цих спеціалістів; і здатність ВНЗ надати якісні освітні послуги. «Проте у 2011 році у нас запровадився ще один критерій для визначення держзамовлення – це кількість випускників навчальних закладів системи загальної середньої освіти, – відзначив експерт. – І в 2011-му, і тепер лунають реляції, що оскільки в нас стало менше випускників, то відповідно буде й нижча кількість державного замовлення». Павло Полянський пояснив, що такого критерію, як прив’язка обсягів державного замовлення до кількості випускників шкіл чи ПТУ, не існує взагалі. І навіть у чинному законі про вищу освіту чітко прописано, що обсяги державного замовлення мають відповідати співвідношенню не менше 80 студентів на 10 тис. населення.
«Іншого критерію не передбачається навіть у всіх трьох нових законопроектах про вищу освіту, – зауважив освітянин. – І якщо почути ті прогнози, які сьогодні озвучуються, то ми побачимо, що вкотре ігнорується ця законодавча вимога», – констатував Павло Полянський.

Зачепив експерт і таку дискусійну тему, як додаткові бали за навчання на підготовчих відділеннях. «На мою думку, має бути єдина перевага від відвідування підготовчих відділень – це більш високий рівень знань, який дозволить потім проявитися під час проходження ЗНО, – сказав Павло Полянський. – Жодних інших переваг підготовче відділення не може давати. Звернімо увагу, адже посвідка про відвідання підготовчого відділення в конкретному університеті не дійсна для вступу до іншого університету. Вона чинна тільки для того університету, де заплачені гроші».

Зайвою тратою грошей Павло Полянський вважає і запровадження тестування з предмету «Всесвітня історія».
«Як фахівець з всесвітньої історії, оскільки за фахом я історик, я вважаю абсолютно неправильним кроком запровадження тестування з всесвітньої історії, тому що тестування не має на меті перевірити, чи всі дати запам'ятала дитина. Воно має перевірити, чи є у неї здатність до опанування таких предметів, як суспільна гуманітарія, тож цілком достатньо було все це перевірити на курсі історії України», - сказав Полянський.
Водночас експерт зазначив, що абітурієнт не може мати гарні знання з історії України і водночас погані – з всесвітньої історії.
«Це завжди одне і те ж саме, тому запровадження нового предмету для тестування буде зайвою тратою грошей», – підсумував Полянський.
 



Початок   Попередня сторінка   1   2   3   4   5   Наступна сторінка   Кінець
^ Вгору