Динаміка ставлення громадян до форм державного устрою

9 серпня 2011

Олександр Вишняк, завідувач відділу соціально-політичних процесів Інституту соціології НАН України, доктор соціологічних наук

 

Динаміка ставлення громадян до форм державного устрою*

Яким, на Вашу думку, має бути державний устрій в Україні?

Травень
2009*
Жовтень
2010**

1. Президентська республіка, де народом обраний Президент є Головою виконавчої влади

16,1
23,0

2. Президентсько-парламентська республіка, де виконавчі функції розподілені між Президентом і прем’єр-міністром, якого обирає парламент

18,0
33,3

3. Парламентсько-президентська республіка, за якої Прем’єр-міністра призначає парламент за поданням парламентської більшості, а Президент має обмежені Конституцією повноваження тільки в сфері оборони та зовнішньої політики

19,1
19,9

4. Парламентська республіка, де голова виконавчої влади – не Президент, а Прем’єр-міністр, якого обирає парламент

9,1
5,5

5. Авторитарна держава, де вся влада зосереджена в одних руках (конкретної особи, партії еліти) і всі громадяни повинні без заперечення коритися цій владі

3,9
2,7

6. Конституційна монархія, де Головою держави є монарх (цар, гетьман тощо), а законодавча влада належить парламенту, який обирає голову виконавчої влади (Прем’єра)

1,4
1,0
7. Важко сказати
32,2
14,6

 

* “Омнібус” Інституту соціології НАНУ та соціологічної служби “Соціс” у травні 2009 року (N=1800).
** “Омнібус” соціологічної служби “Соціс” у жовтні 2010 року (N=2004).

Дослідження в травні 2009 року, що передував президентським виборам і характеризувався глибоким конфліктом президента та Уряду при наявності сильної опозиції (Партія регіонів), показало, що серед всіх форм державного устрою, які були включені в опитування, жодну не підтримувало і 20% громадян України. А найбільшу підтримку (18–19%) отримали парламентсько-президентська форма державного устрою (передбачена чинною на той момент Конституцією 2004 року) та президентсько-парламентська форма (що діяла в 1996–2004 роках і була закріплена в Конституції 1996 року). Найменшою підтримкою користувалась з форм демократичного устрою парламентська форма, хоча і вона була популярнішою серед громадян за моделі авторитарної держави чи конституційної монархії.
Отже, наприкінці президентства В.Ющенка в Україні у масовій свідомості громадян не було домінуючої форми державного устрою, а прихильність громадян до президентських моделей державного устрою (президентської та президентсько-парламентської) суттєво знизилась, що було результатом неефективного президентства В.Ющенка та конфліктів між Президентом і Прем’єр-міністрами (і В.Януковичем, і Ю.Тимошенко).
Перемога на президентських виборах в 2010 році В.Януковича та переформатування парламентської більшості без нових виборів під чинного Президента призвело до суттєвої зміни у масовій свідомості громадян в бік президентських форм державного устрою і явного послаблення прихильності до парламентських. Суттєво змінився і регіональний розподіл ставлення громадян до форм державного устрою (див. табл).


Таблиця

Динаміка ставлення громадян України до форм державного устрою в окремих регіонах України (травень 2009 – жовтень 2010 р.), у %

Яким, на Вашу думку, має бути державний устрій в Україні?

Регіони України
Західна Україна
Центральна Україна
Півден. Схід

Донбас
та Крим

2009
2010
2009
2010
2009
2010
2009
2010

1. Президентська республіка, де народом обраний Президент є Головою виконавчої влади

24,7
24,0
16,8
17,8
12,3
24,4
12,1
28,7

2. Президентсько-парламентська республіка, де виконавчі функції розподілені між Президентом і прем’єр-міністром, якого обирає парламент

25,3

 

21,5
21,8
29,9
9,3
38,0
17,2
44,4

3. Парламентсько-президентська республіка, за якої Прем’єр-міністра призначає парламент за поданням парламентської більшості, а Президент має обмежені Конституцією повноваження тільки в сфері оборони та зовнішньої політики

16,4
30,2
16,1
22,2
23,1
16,2
20,6
10,7

4. Парламентська республіка, де голова виконавчої влади – не Президент, а Прем’єр-міністр, якого обирає парламент

4,0
9,5
6,0
7,5
14,6
2,5
12,6
2,2

5. Авторитарна держава, де вся влада зосереджена в одних руках (конкретної особи, партії еліти) і всі громадяни повинні без заперечення коритися цій владі

2,0
3,3
4,4
2,7
6,5
3,4
1,3
0,9

6. Конституційна монархія, де Головою держави є монарх (цар, гетьман тощо), а законодавча влада належить парламенту, який обирає голову виконавчої влади (Прем’єра)

0,9
0,0
1,2
1,1
2,0
1,7
1,3
0,7
7. Важко сказати
26,7
11,5
33,7
18,5
32,2
13,8
34,9
12,5

 

В 2009 році в областях Південного Сходу, Донбасі та Криму через дуже негативне ставлення до Президента В.Ющенка переважали прихильники президентських форм державного устрою. Ситуація принципово змінилась в жовтні 2010 року, після конституційного перевороту 1 жовтня 2010. Адже на Південному Сході в 2010 році частка прихильників президентської форми правління зросла на 12,1% (з 12,3% до 24,4%), а президентсько-парламентської республіки з 9,3% до 38,0%, в Донбасі та Криму прихильність до президентської республіки зросла з 12,1% до 28,7%, а президентсько-парламентської з 17,2% до 44,4%. І перевага в цих регіонах прихильників президентських форм правління над парламентськими стала безумовною, хоча рік до того в цих регіонах переважали прихильники парламентських форм устрою. Протилежні (хоч і менш виражені) тенденції змін ставлення до форм державного устрою спостерігались в Західній та Центральній Україні, адже в Західній Україні частка прихильників парламентських форм правління з травня 2009 по жовтень 2010 року зросла з 20,4% до 39,7%, а частка прихильників президентських форм скоротилась з 50,0% до 45,5%, а в Центральній Україні частка прихильників парламентських форм зросла з 22,1% до 29,7%, але зросла і частка прихильників президентських форм (з 38,6% до 47,7%).
Ці зміни у ставленні громадян регіонів України чітко пов’язані зі змінами «помаранчевого» Президента В.Ющенко на «біло-блакитного» Президента В.Януковича. Тобто, зв'язок між ставленням громадян різних регіонів до форм державного устрою залежить від політичної кон’юнктури – представники яких регіонів очолюють президентську гілку влади, а які знаходяться в опозиції до них.
Зміна влади в Україні (і Президента, і Уряду, і парламентської більшості) призвела до значних змін у ставленні прихильників цих політичних сил до форм державного устрою, різкого зростання президенціалістських настроїв саме в тих регіонах країни, які переважно голосували за обраного Президента.
В цих умовах орієнтуватись на преференції громадян щодо форм державного устрою при внесенні змін до Конституції України не доводиться. Бо вони, по-перше, не є усталені і залежать від політичної кон’юктури, а кожен раз вносити конституційні зміни в залежності від кон’юнктурних змін у масовій свідомості, не доцільно. По-друге, і нині жодна з форм політичного устрою не користується підтримкою більш як третина громадян, а 2/3 підтримують інші форми чи не підтримують жодної.

*Повністю стаття буде надрукована у книзі «20 років незалежності: моніторинг соціальних змін», що готується до друку Інститутом соціології НАН України

 



Початок   Попередня сторінка   1   2   3   4   5   Наступна сторінка   Кінець
^ Вгору