За і проти "позаблоковості" України

8 квітня 2010

Міністр закордонних справ України Костянтин Грищенко в прямому ефірі радіостанції "Ехо Москви" 7 квітня 2010 повідомив, що Україна буде дотримуватися позаблоковості і не вступати ні в які військово-політичні союзи. "Ми проголосили досить чітко - це позаблокова держава. Ми не союзники Росії. Але ми й не союзники кого б то не було. Ми союзники всіх тих, хто реально виступає за те, щоб і в Європі, і в світі жилося безпечно. Щоб ми концентрувалися на глобальних проблемах екології, економічного розвитку та людського розвитку, в першу чергу. І менше думали про те, хто, де може коли-небудь брязкати зброєю", - сказав він.

В одній зі своїх публікацій академік НАН України, директор Інституту проблем національної безпеки при РНБО України Володимир Горбулін досить чітко привів аргументи щодо даного питання. З огляду на унікальне геополітичне становище України її нейтралітет можливий, але держава повинна самостійно гарантувати його. Для цього потрібно забезпечити нейтралітет, вважає експерт. Зокрема, необхідно мати самодостатні збройні сили, що спираються на власний ОПК, потужну економіку і чіткий зовнішньополітичний курс.
Володимир Горбулін, як приклад, навів досвід п'яти європейських нейтральних держав - Австрії, Ірландії, Фінляндії, Швеції та Швейцарії. Всі ці країни співпрацюють з НАТО в рамках програми «Партнерство заради миру». Всі вони, крім Швейцарії, члени ЄС і навіть беруть участь у Корпусі швидкого реагування ЄС, але жодна з країн не має іноземних баз на своїй території. Нейтральні країни по загальному рівню ВВП перевершують Україну у 3-5 разів, а за рівнем ВВП на одного жителя - в 20-35 разів. Нарешті високий рівень військових витрат - нейтрали перевершують Україну в 4,5 - 12 разів, а також мають досить потужні збройні сили і розвинений ОПК.
Все це дозволяє нейтралами захищати себе власними силами без участі в системах колективної оборони. Разом з тим у Фінляндії та Швеції швидко поширюються інші настрої, зокрема, мова йде про можливість приєднання до НАТО. Фінляндія та Австрія, на які апологети українського нейтралітету посилаються частіше за все, не бояться військової агресії, мова йде про можливість протистояти викликам і загрозам ХХI століття.
На користь нейтралітету недостатньо аргументів, вважає експерт. В умовах, коли наївно сподіватися на зникнення тиску на Україну через протистояння РФ і НАТО, коли не сформовані реальні рішення енергетичних проблем, не створені адекватні збройні сили, втрачена значна частина оборонних технологій, порушена цілісна модель розвитку ОПК і ЗС України, адекватно вирішити завдання безпеки для держави може тільки участь у військово-політичному союзі. Сумарний обрахунок факторів «проти» нейтралітету веде до стриманості в інтегральній оцінці такого варіанту розвитку держави, переконаний Володимир Горбулін.
Україна знаходиться між двох могутніх військових блоків, які з одного боку, співпрацюють, з іншого - перебувають у стані «м'якого» протистояння. У разі непередбаченого розвитку військово-політичних подій на континенті, що теоретично не можна виключати, військовий стан нейтральної України може виявитися неприпустимо складним.
З появою міжнародних терористичних мереж світ став більш непередбачуваним і невизначеним, радикально змінилося побудова оборони цивілізованих країн: перехід від стаціонарної оборони, гарнізонних сил до глобальних експедиційних операцій; від виконання військових завдань власними збройними силами до використання можливостей партнерів, від застосування сил, які потребують узгодженні й взаємодії, до інтегрованих взаємозалежних сил. У таких умовах забезпечення недоторканності державних кордонів та захист цілісності нейтральної України власними силами може стати проблематичним, переконаний Володимир Горбулін.

 Рон Височанський, для dif.org.ua  i    euroatlantica.info/ 

 



Початок   Попередня сторінка   1   2   3   4   5   Наступна сторінка   Кінець
^ Вгору